1. Поняття матерiальноє вiдповiдальностi за трудовим, правом

В ст. 13 Конституцiє Украєни закрiплено, що власнiсть зобов'язу§. Вона не повинна використовуватися на шкоду людини i суспiльства. Держава забезпечу§ захист прав усiх суб'§ктiв права власностi i господарювання, соцiальну спрямованiсть економiки.

суб'§кти права власностi рiвнi перед законом.

Ставлення до власностi форму§ться перш за все тими реальними умовами, в яких перебува§ людина, можливостями єє впливу на органiзацiю виробництва, розподiлом створених результатiв працi. i хоча вiдповiдно до ст. 41 Конституцiє Украєни кожен ма§ право

володiти, користуватись i розпоряджатись сво§ю власнiстю, результатами сво§є iнтелектуальноє, творчоє дiяльностi, фактичноє рiвностi у правi власностi громадян нема§ i бути не може, оскiльки люди не рiвнi у можливостях набувати право власностi. iсную

ча нерiвнiсть у володiннi, користуваннi i розпорядженнi власнiстю створю§ суспiльнi суперечностi, якi досить часто переростають у протиправнi форми набування власностi. З цими негативними явищами держава бореться за допомогою рiзних галузей права: кр

имiнального, адмiнiстративного, цивiльного, господарського. Важливе мiсце тут належить й трудовому праву Украєни, яке визнача§ матерiальну вiдповiдальнiсть сторiн трудових правовiдносин за заподiяну iншiй сторонi шкоду.

Матерiальна вiдповiдальнiсть робiтникiв i службовцiв за шкоду, заподiяну майну пiдпри§мства, визначена ст. ст. 130-138 КЗпП та деякими пiдзаконними актами. Встановлена цими актами вiдповiдальнiсть § важливим засобом виховного впливу на робiтникiв i с

лужбовцiв щодо дисциплiнованого ставлення до майна пiдпри§мства, поважного додержання iснуючого правопорядку, забезпечення матерiальних iнтересiв конкретних пiдпри§мств, трудових колективiв i суспiльства в цiлому. При сприяннi вiдповiдальностi досяга

§ться мета попередження правопорушення в галузi охорони власностi пiдпри§мства.

В той же час матерiальна вiдповiдальнiсть не становить частини дисциплiнарноє вiдповiдальностi, тому притягнення пра-

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

422

цiнника до матерiальноє вiдповiдальностi не виключа§ можливостi накладення на нього дисциплiнарного стягнення.

Передбачена трудовим правом матерiальна вiдповiдальнiсть робiтникiв i службовцiв за шкоду, заподiяну пiдпри§мству, зкон-струйована таким чином, що вона по§дну§ матерiальну вiдповiдальнiсть працiвникiв iз захистом iнтересiв кожного працiвника.

дково глава IX КЗпП ма§ назву <Гарантiє при покладеннi на працiвникiв матерiальноє вiдповiдальностi за шкоду, заподiяну пiдпри§мству, установi, органiзацiє>. Цi гарантiє полягають у тому, що вiдповiдальнiсть може настати тiльки за пряму шкоду, в межа

х i порядку, передбачених законодавством, i, як правило, обмежуються певною частиною заробiтку працiвника.

Таким чином, матерiальна вiдповiдальнiсть як важливий iнститут трудового права покликана забезпечити вiдповiднiсть поведiнки людей нормам, прийнятим державою. Ця вiдповiдальнiсть, на вiдмiну вiд дисциплiнарноє, § двосторонньою, оскiльки вiдповiдальнi

сть несе не тiльки працiвник перед власником або уповноваженим ним органом, а й власник перед працiвником за заподiяння шкоди його майну або здоров'ю.

Тому матерiальною вiдповiдальнiстю за трудовим правом § встановлений законом обов'язок сторони трудового договору вiдшкодовувати збитки, заподiянi iншiй сторонi протиправними i винов-ними дiями.