9. Додатковi пiдстави розiрвання трудового договору з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу

Викладенi у попередньому параграфi пiдстави розiрвання трудового договору § загальними i можуть застосовуватись власником або уповноваженим ним органом до всiх працюючих, незалежно вiд виконуваноє роботи i займаноє посади.

Крiм загальних пiдстав розiрвання трудового договору законодавство про працю передбача§ також додатковi пiдстави.

овий договiр може бути розiрваний при одноразовому грубому порушеннi трудових обов'язкiв. Така пiдстава розiрвання трудового договору передбачена п. 1 ст. 41 КЗпП.

До керiвних працiвникiв вiдносяться керiвник пiдпри§мства (фiлiалу, представництва, вiддiлення та iншого вiдокремленого пiдроздiлу), його заступник, головний бухгалтер пiдпри§мства, а також службовi особи митних органiв, державних податкових адмiнiст

рацiй, яким присво§нi персональнi звання, i службовi особи контрольно-ревiзiйноє служби та органiв контролю за цiнами, якi обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами мiсцевого та регiонального самоврядування,

а також громадськими органiзацiями та iншими об'§днаннями громадян. 1 Пленум Верховного Суду Украєни в постановi вiд 9 листопада 1992 р. роз'яснив судам, що, вирiшуючи питання, чи § зворушення трудових обов'язкiв грубим, суд ма§ виходити з характе

ру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним або могло бути завдано шкоду.

Указом Президента Украєни вiд 16 березня 1995 р. <Про заходи щодо нормалiзацiє платiжноє дисциплiни в народному господарствi Украєни> визнано, що органи виконавчоє влади,

Див.: Рад. право. 1988. № 7. С. 79; 1991. № 5. С. 77.

270

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

до сфери управлiння яких належать пiдпри§мства-боржники - суб'§кти пiдпри§мницькоє дiяльностi, заснованi на державнiй власностi, якi за наявностi коштiв на депозитних, валютних та iнших рахунках мають кредиторську заборгованiсть строком понад 60 днiв

, повиннi розривати контракти з керiвниками цих пiдпри§мств.

Працiвники, якi безпосередньо обслуговують грошовi або матерiальнi цiнностi, можуть бути звiльненнi, крiм загальних пiдстав, передбачених ст. 40 КЗпП, також у випадку втрати до них довiр'я. Така пiдстава розiрвання трудового договору передбачена п. 2

ст. 41 КЗпП.

До працiвникiв, якi можуть бути звiльненi за цi§ю пiдставою, вiдносяться перш за все особи, якi займають посади або виконують роботи, безпосередньо пов'язанi iз зберiганням, обробкою, продажем, перевезенням грошових i товарних цiнностей, наприклад пр

одавцi, касири, завiдувачi базами тощо, а також особи, якi зайнятi обробкою дорогоцiнних металiв i камiння, застосовують в процесi виробництва переданi ним цiнностi, наприклад, шлiфувальники або гранувальники алмазiв на ювелiрнiй фабрицi, монтажники,

паяльщики виробiв з дорогоцiнних металiв.

Пiд термiнами <зберiгання>, <обслуговування> i <розподiл цiнностей> слiд розумiти широке коло операцiй по експедицiє чи по вiдпусканню цiнностей, iнодi зовсiм не пов'язаних з безпосереднiм єх обслуговуванням. За загальними правилом такi працiвники у

разi нестачi матерiальних цiнностей несуть повну матерiальну вiдповiдальнiсть на пiдставi письмових договорiв чи спецiальних законiв.

Для вирiшення питання про те, чи вiдноситься працiвник до осiб, якi безпосередньо обслуговують грошовi чи товарнi цiнностi, необхiдно докладно ознайомитися з колом його обов'язкiв, що визначаються вiдповiдними посадовими iнструкцiями та положеннями.

В кожному конкретному випадку необхiдно з'ясувати, чи становить виконання операцiй, що пов'язанi з обслуговуванням цiнностей, основний змiст єх трудових обов'язкiв, чи носить виконання ними вказаних дiй вiдповiдальний, пiдзвiтний характер з наявнiстю

облiку, контролю за рухом i зберiганням цiнностей. Обов'язок по обслуговуванню цiнностей може бути передбачений тарифно-квалiфiкацiйними

271

Роздiл VIII.

довiдниками, посадовими iнструкцiями та iншими нормативними актами.

У зв'язку з втратою довiр'я можуть бути звiльненi i тi працiвники, здiйснення грошових операцiй для яких не становить єх основноє функцiє, але з неє виплива§. Це вiдноситься до екскурсоводiв, зобов'язаних розповсюджувати квитки, шоферiв таксi, водiєв

автобусiв, якi працюють без кондуктора, та iн. Але єх звiльнення можливе лише за порушення, пов'язанi з обслуговуванням доручених єм цiнностей.

Не можуть бути звiльненi в зв'язку з втратою довiр'я касири, бухгалтери, контролери та iншi працiвники, якi мають вiдношення до цiнностей, але не пов'язанi з єх безпосереднiм обслуговуванням. Не може бути пiдставою для звiльнення також разове виконан

ня працiвником операцiй з цiнностями, що не становить його трудових обов'язкiв.

Звiльнення в зв'язку з втратою довiр'я до працiвника на пiдставi п. 2 ст. 41 КЗпП може мати мiсце при вчиненнi ним виновних дiй. При цьому не ма§ значення, в якiй формi були вчиненi незаконнi дiє: навмисно чи у формi необережного ставлення до своєх о

бов'язкiв, чи передбачав працiвник або повинен був передбачити негативнi наслiдки своєх дiй. Провдна працiвника ма§ бути доведена власником або уповноваженим ним органом фактами i об'§ктивними обставинами, що свiдчать про виннi дiє працiвника, наприк

лад, систематична нестача довiрених йому цiнностей, безвiдповiдальне, халатне ставлення до своєх трудових обов'язкiв, порушення правил торгiвлi, крадiжки та iн. Конкретними фактами можуть бути обмiрювання, обважування покупцiв, завищення цiн, привлас

нення матерiальних цiнностей та iн.

Втрата довiр'я може бути наслiдком вчинення й такого проступку, що да§ пiдстави зробити висновок, що подальше залишення такого працiвника на роботi з обслуговуванням грошових i матерiальних цiнностей може призвести до втрати цих цiнностей. Пiдозра вл

асника або уповноваженого ним органу не може бути пiдставою для вираження недовiри до працiвника.

Таким чином, для звiльнення працiвника за п.2 ст.41 КЗпП не обов'язково, щоб вiн своєми протиправними дiями завдав шкоду пiдпри§мству.

м по собi факт нестачi матерiальних цiнно-

272

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

стей при невстановленнi винних дiй матерiально вiдповiдальноє особи не § пiдставою для розiрвання з ним трудового договору в зв'язку з втратою довiр'я1.

Звiльнення в зв'язку з втратою довiр'я не § заходом дисциплiнарного стягнення, тому воно може бути здiйснено незалежно вiд притягнення особи до дисциплiнарноє вiдповiдальностi за вчинений проступок. В разi звiльнення на цiй пiдставi правила накладенн

я дисциплiнарного стягнення не застосовуються.

Неправомiрнi дiє працiвника не обов'язково повиннi носити систематичний характер. Для звiльнення достатньо i одноразового порушення, що да§ власнику або уповноваженому ним органу пiдставу розiрвати з працiвником трудовий договiр у зв'язку з втратою д

о нього довiр'я.

За втратою довiр'я може бути звiльнений з роботи також головний бухгалтер пiдпри§мства. Вiдповiдно до п. 23 Положення про органiзацiю бухгалтерського облiку i звiтностi в Украєнi, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 3 квiтня 1993

р. № 250, головний бухгалтер пiдпису§ разом з керiвником пiдпри§мства документи, що § пiдставою для приймання i видання товаро-матерiальних цiнностей та коштiв, а також розрахунковi, кредитнi та фiнансовi зобов'язання, вiзу§ господарськi договори. За

значенi документи без пiдпису головного бухгалтера вважаються недiйсними i до виконання не приймаються. Вiдповiдно до цих повноважень головний бухгалтер § працiвником, який безпосередньо обслугову§ товарнi i грошовi цiнностi, i тому на нього поширю§т

ься дiя п. 2 ст. 41 КЗпП.

Особи, трудовим обов'язком яких § виховання, повиннi бути не тiльки висококвалiфiкованими спецiалiстами, а й людьми високоє духовностi та моральних переконань, бездоганноє поведiнки в громадських мiсцях, на роботi i в побутi. Особистий приклад вихова

теля, його авторитет i високоморальна поведiнка мають виключно важливе значення у формуваннi впливу вихователя на молодь, усiх трудящих, становлять ту виховну силу, яку не можна замiнити нi пiдручниками, нi бесiдами на моральнi теми, нi системою заох

очень i покарань.

' Див.: Право Украєни. 1992. № 1. С.

273

Роздiл VIII. Трудовий договiр

Порушення моральних норм поведiнки особами, якi виконують виховнi функцiє, тягне за собою не тiльки моральний осуд, а й певнi правовi наслiдки. Зокрема, п. З ст. 41 КЗпП передбачено, що трудовий договiр з iнiцiативи власника або уповноваженого ним ор

гану може бути розiрваний у випадку вчинення працiвником, який викону§ виховнi функцiє, аморального проступку, не сумiсного з продовженням даноє роботи.

Так, Закон Украєни <Про освiту> в редакцiє вiд 23 березня 1996 р. в п. 1 ст. 54 передбача§, що педагогiчною дiяльнiстю можуть займатись особи з високими моральними якостями, якi мають вiдповiдну освiту, професiйно-практичну пiдготовку, фiзичний стан

яких дозволя§ виконувати службовi обов'язки.

Звiльнення на пiдставi п. З ст. 41 КЗпП можливе у випадку, коли працiвник, який викону§ виховнi функцiє, вчинив аморальний проступок. Трудове законодавство не да§ поняття аморального проступку. Поняття аморального спiввiдноситься з антигромадським як

частина i цiлое. Навiть тодi, коли йдеться про порушення технiчних норм, при цьому порушу§ться моральна вимога дотримування встановлених правил. Тому аморальним проступком слiд вважати виннi дiє чи бездiяльнiсть, що порушують моральнi норми, притама

ннi даному суспiльству, суперечать змiсту трудовоє функцiє працiвникiв i тим самим дискредитують виховнi, службовi повноваження певного кола людей.

До кола осiб, якi здiйснюють виховнi функцiє, вiдносяться вчителi, керiвнi працiвники шкiл, професорсько-викладацький склад вищих навчальних закладiв, майстри виробничого навчання, вихователi гуртожиткiв i дитячих установ та iншi працiвники, основною

трудовою функцi§ю яких § виховання. Тому до осiб, якi виконують виховнi функцiє, не можуть бути вiднесенi працiвники, функцiя виховання у яких § лише частиною єх загальноє трудовоє функцiє.

рiвники пiдпри§мств, єх заступники, керiвники структурних пiдроздiлiв, єх заступники та деякi-iнщi службовi особи повиннi займатись i вихованням пiдлеглих. Алб цей обв'язок § лише частиною єх бiльш широкоє загальноє тру^i довоє функцiє - керiвника ви

робництва чи певноє виробничоє дiльницi. До таких осiб слiд також вiднести допомiжний пеосо-нал навчальних закладiв. /

Звiльнення за цi§ю пiдставою можливе як за вчиненн^ аморального проступку, не сумiсного з продовженням даноє робо-

274

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

ти, як при виконаннi трудових обов'язкiв, так i не пов'язаного з єх виконанням, тобто при вчиненнi такого проступку в громадських мiсцях або в побутi. При цьому звiльнення можливе саме за виннi дiє, не сумiснi з продовженням даноє роботи. Необхiдно,

щоб факт вчинення проступку був доведений до вiдома громадськостi.

Звiльнення не може бути визнане правильним, якщо його здiйснено лише внаслiдок загальноє оцiнки поведiнки працiвника, не пiдтвердженоє конкретними фактами. Так, розглядаючи справу про поновлення на роботi вчителя М., суд встановив, що в наказi про зв

iльнення не наведенi конкретнi факти його неправильноє поведiнки, якi б виключали можливiсть залишення на роботi, пов'язаноє з виконанням виховних функцiй. У ньому лише зазначалося, що М. нiбито намагався зайняти посаду директору школи, для чого орга

нiзував групу вчителiв, якi були пiдмовленi проти адмiнiстрацiє школи. Суд поновив М. на роботi. По iншiй справi вищий суд скасував рiшення суду про вiдмову в поновленнi на роботi особи, оскiльки судом не встановлено i в його рiшеннi не значено, якi

конкретнi аморальнi проступки були допущенi позивачем'.

Звiльнення за вчинення аморального проступку не належить до заходiв дисциплiнарного стягнення, тому воно не обмежене строками, що встановленi законом для накладення дисциплiнарних стягнень. Але при вирiшеннi питання про звiльнення працiвника за цi§ю

пiдставою слiд брати до уваги час, який минув з моменту вчинення аморального проступку, його тяжкiсть, подальшу поведiнку працiвника та iншi конкретнi обставини, що мають значення для правильного вирiшення питання2.

Розiрвання трудового договору в зв'язку з вчиненням аморального проступку здiйсню§ться саме тодi, коли працiвник не може бути звiльнений на загальних пiдставах. Якщо у власника або уповноваженого ним органу § одна iз загальних пiдстав для розiрвання

трудового договору, то саме ця пiдстава i повинна бути застосована для припинення трудових вiдносин. Якщо припустити можливiсть звiльнення за прогул як за аморальний проступок, то це могло б призвести до порушення порядку накладення дисциплiнарних ст

ягнень. Наприклад, власник або уповноважений ним орган пропустили строки для звiльнення

Див.: Информ. бюл. Верхов. Суда УССР. 1977. № 21. С. 32. Див.: Там же. 1980. № 35. С. 29.

Роздiл VIII. Трудовий договiр

275

працiвника за прогул без поважних причин. Оскiльки такi строки для звiльнення за вчинення працiвником аморального проступку не встановленi, власник або уповноважений ним орган намагався звiльнити працiвника як за вчинення аморального проступку.