Функціональні розлади біліарного тракту у дітей

Функціональні розлади біліарного тракту (ФРБТ) — функціональ­ні порушення моторики жовчного міхура та/чи тонусу сфінктерно- го апарату внаслідок неузгодженого, несвоєчасного, недостатнього чи надмірного скорочення жовчного міхура та/чи сфінктерного апарату.

ФРБТ становлять 70-75% усіх захворювань біліарної системи.

Етіологія і патогенез. Формування ФРБТ у дітей обумовлено пору­шенням нейро-гуморальних механізмів регуляції скорочувальної функ­ції жовчного міхура та тонусу сфінктерів Одді, Люткенса, Міріцци. Пе­реважання тонусу блукаючого нерва сприяє підвищенню моторики (гі­перкінезів) жовчного міхура і гіпотонії сфінктерного апарату. Перева­жання тонусу симпатичної нервової системи викликає пригнічення мо­торики міхура (гіпокінезія) і спазм сфінктерів.

Факторами, що сприяють розвитку дискінезій є: недотримання ре­жиму харчування, примусове годування, зловживання гострою і жир­ною їжею, патологічні процеси в різних відділах ШКТ, гіподинамія, спадкова схильність, нервове перенапруження.

Класифікація. Серед функціональних розладів біліарної системи за Римськими критеріями III (2006) виділяють:

Е. Функціональний розлад жовчного міхура та сфінктера Одді

Е1. Функціональний розлад жовчного міхура

Е2. Функціональний біліарний розлад сфінктера Одді

ЕЗ. Функціональний панкреатичний розлад сфінктера Одді

1. За локалізацією: А. Дисфункція жовчного міхура.

Б. Дисфункція сфінктера Одді.

2. За етіологією: А Первинні.

Б. Вторинні.

3. За функціональним станом:

А Гіпофункція або гіперфункція жовчного міхура.

Б. Спазм або недостатність сфінктера Одді.

Клінічні форми ФРБТ:

• гіперкінетично-гіпертонічна

• гіперкінетично-гіпотонічна

• гіпокінетично-гіпотонічна

• гіпокінетично-гіпертонічна

Клініка. В клінічній картині можна виділити два основних варіанти дискінезії, що мають певні особливості. Дискінезія жовчного міхура за гіперкінетичним типом характеризується періодичним нападоподіб- ним болем у правому підребер’ї, що може іррадіювати у праве плече або лопатку, супроводжуватись нудотою, рідше — блюванням.

Дискінезія жовчного міхура за гіпокінетичним типом проявляється помірним больовим синдромом (тривалий тупий, ниючий біль у право­му підребер’ї), що посилюється після прийому їжі через 1-1,5 год, іно­ді — відчуттям важкості, розпирання у цій області, диспепсичними роз­ладами (нудота, гіркота в роті, зниження апетиту). При об’єктивному обстеженні виявляються позитивні міхурові симптоми, у частини дітей пальпується збільшена у розмірах печінка.

Діагностика. Діагноз встановлюється на підставі характерних клі­нічних симптомів і підтверджується лабораторно-інструментальними дослідженнями. Найбільш інформативним є УЗ-дослідження, яке доз­воляє визначити форму, розмір, деформації жовчного міхура, анома­лії розвитку, запальні зміни, конкременти, тип дискінетичних розладів. Моторно-евакуаторна функція жовчного міхура вважається нормаль­ною, якщо на 40-60-ій хвилині після прийому жовчогінного засобу (яєч­ні жовтки, розчин сорбіту, хофітолу) об’єм жовчного міхура зменшуєть­ся на 1/3-1/2 від початкового. Діагноз функціональних розладів потріб­но встановлювати після виключення органічного захворювання трав­ної системи, зокрема, гепатобіліарного тракту.

Диференціальна діагностика проводиться з органічними захворю­ваннями жовчовивідних шляхів (холецистит, холангіт, жовчнокам’яна хвороба), ураженням печінки, гастритом, дуоденітом, виразковою хво­робою, апендицитом.

Лікування. Важливим фактором є дієтичне лікування (стіл № 5 за Певзнером): 4-5-разовий прийом їжі, в період лікування виключають­ся продукти, що містять екстрактивні речовини, жирні, смажені стра­ви, шоколад, морозиво, здоба.

При гіпокінетичній дискінезії'. тонізуючі засоби (настоянка женьше­ню), холеретики разом із холекінетиками (магнію сульфат, сорбіт, кси­літ, рослинна олія, хофітол), які сприяють процесу виділення жовчі з жовчного міхура в кишечник і таким чином зменшують застій жовчі. Одночасно проводяться сліпі зондування (тюбажі), застосовуються мі­неральні води високої мінералізації, газовані, в холодному вигляді. Ре­комендовано вживання продуктів з холекінетичною дією: рослинна олія, молоко, сметана, негострий сир, свіжі овочі і фрукти (капуста, бу­ряк, огірки, груші, сливи, яблука).