<<
>>

§7. Прийоми отримання інформації для розшуку, ототожнення машин і механізмів виробничого і побутового призначення по їхніх слідах на місці події

Безпосередньо машини і механізми виробничого і побутового призначення рідко використовуються як знаряддя вчинення злочинів. Найчастіше вони досліджуються як джерела походження предметів масового виготовлення — цвяхи, скріпки, ґудзики, сигарети, цигарки, дріт та ін.

При розслідуванні крадіжки на місці події було виявлено зламане ножівкове полотно, яким злочинець, очевидно, відмикав контрольний замок без пошкодження контрольного паперового вкладника ("контрольки"). Надалі в підозрюваного було вилучено вісім подібних ножівкових полотен. Потрібно встановити, чи на одному верстаті виготовлені, чи одну партію утворюють полотна, вилучені у підозрюваного, і полотно, знайдене на місці події. Трасологічною експертизою було встановлено, що всі ножівкові полотна виготовлені на одному й тому ж верстаті, тобто встановлене єдине джерело їх походження.

Крім того, слідчий, збираючи докази, встановив, що на завод ножівкові полотна надійшли за тиждень до події і зі складу були видані в цех, де працював підозрюваний.

При розшуку предметів масового виготовлення необхідно встановлювати різні форми зв'язку між джерелами інформації, зокрема — субстанційну, виробничо-трасологічну, часову.

Субстанційний зв'язок містить рівність об'єктів за якісно- кількісними ознаками. Останнє вирішується під час судової експертизи, методи якої дуже різноманітні: спектрографія, хроматографія, атомно-абсорбційний аналіз та ін.

Виробничо-трасологічні зв'язки встановлюються шляхом збору інформації відносно виготовлення предметів на одному верстаті, агрегаті; що об'єкти належать до однієї партії (упаковки, складу, цеху); зберігання в одному місці, ящику та ін.

Часовий зв'язок встановлюється шляхом збору джерел інформації про час руху об'єкта з моменту його виготовлення до використання як засобу злочину і виявлення на місці події.

Індивідуальність предметів масового виготовлення не викликає сумнівів, усякий матеріальний предмет тотожний сам собі і може бути виділений з маси йому подібних.

Проте не для всіх таких предметів може бути встановлене їх джерело походження. Криміналісти активно розробляють методики встановлення — ідентифікації предметів масового виготовлення. Складність полягає, насамперед, у відмінності таких предметів від звичайних об'єктів ототожнення. Предмети масового виготовлення виробляються за єдиною технологією, з однакового матеріалу, на однакових верстатах (однаковими інструментами). Тому зовнішні ознаки і внутрішні властивості їх відповідають технологічним умовам і носять характер групових. Природно, вони можуть мати варіанти в межах допусків, передбачених технічними умовами, що створює певні умови для ідентифікації в конкретних ситуаціях.

Встановлено, що на сигаретах, цигарках залишаються трасо- логічні сліди машин-автоматів, що дозволяє їх ідентифікувати, встановлювати єдине джерело походження. Недопалок сигарети, цигарки несе й іншу інформацію про особу. Спосіб зламу цигарки і тримання в зубах сигарети, наявність слини, губної помади дають змогу встановити стать особи, а при використанні метода ДНК-дакти- лоскопїї — ідентифікувати людину.

У криміналістиці розроблені методики встановлення загального джерела походження гумового взуття на литій підошві (М. Я. Се гай), дробу (В. С. Мітрічев), цвяхів, пилок по металу та багатьох інших предметів масового виробництва. Тому виявлений на місці події об'єкт масового виробництва має два види слідів: 1) виробничо- технічні і 2) виробничо-експлуатаційні. Перші відображають ознаки виготовлення самого предмета (верстата, інструменту), а другі — ознаки його застосування за цільовим призначенням (як інструменту, знаряддя праці) і застосуванням як засобу вчинення злочину.

У трасологічному плані — це сліди тиснення, ковзання, тертя, розпилу, свердління, що знаходяться на предметах у найрізноманітніших поєднаннях. Фіксація їх має першочергове значення для подальшого моделювання слідоутворюючого об'єкта, встановлення джерела походження, а іноді і ототожнення.

Сліди машин і механізмів залишаються безпосередньо на тілі потерпілого при розслідуванні випадків злочинного порушення правил техніки безпеки, нещасних випадків на виробництві і в побуті.

Встановлення джерела походження об'єктів масового виготовлення — це ідентифікаційний процес визначення подібності механізму, інструменту, що здійснюється слідчим і експертним шляхами. У тактичному плані встановлення джерела походження являє собою тактичну операцію, що проводиться слідчим і містить комплекс слідчих дій оперативно-розшукових заходів і організаційних дій, результати яких відображаються в процесуальних документах (протоколах, обвинувальному висновку).

<< | >>
Источник: Біленчук П. Д., та ін.. Криміналістика.: Підруч. для слухачів, ад'юнктів, викладачів вузів системи МВС України / П. Д. Біленчук, О. П. Дубовий, М. В. Салтевський, П. Ю. Тимошенко. За ред. акад. П. Д. Білен- чука.- К.: ATIKA,1998. - 416 с.. 1998

Еще по теме §7. Прийоми отримання інформації для розшуку, ототожнення машин і механізмів виробничого і побутового призначення по їхніх слідах на місці події:

  1. §5. Прийоми отримання інформації для визначення напрямку руху транспортних засобів по їхніх слідах на місці події
  2. §6. Прийоми отримання інформації про водія і потерпілого по слідах транспортних засобів на місці події
  3. §4. Прийоми одержання інформації для розшуку знаряддя злому, інструментів та предметів по їхніх слідах
  4. §4. Прийоми встановлення і ототожнення транспортних засобів по слідах на місці події
  5. §2. Отримання інформації про дію сил і явищ природи, відображеної в матеріальних слідах на місці події
  6. §5. Прийоми використання слідів вогнепальної зброї для її розшуку і ототожнення
  7. §5. Збирання і використання джерел інформації про зовнішність людини для її розшуку і ототожнення
  8. §6. Прийоми дослідження слідів динамічних властивостей-навичок для отримання криміналістичної інформації
  9. §3. Прийоми визначення часу автоподії за слідами транспортних засобів, які утворюютьсяна місці події
  10. 22. Криміналістична одорологія. Техніко-криміналістичні засоби і прийоми роботи зі слідами запаху на місці події.
  11. 16. Криміналістична відео-фоноскопія. Наукові засади і сучасні можливості дослідження звукових слідів та їх використання для розшуку й ототожнення джерела звуку.
  12. §3. Робота із запаховими слідами на місці події
  13. §3. Виявлення слідів шкірного покриву голови і прийоми їх використання для одержання інформації про особу і подію
  14. §4. Деякі прийоми використання слідів рук і ніг для одержання інформації про людину
  15. 32. Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
  16. §5. Робота з мікрослідами накладення і мікрочастками на місці події
  17. 28. Фотозйомка місця події: методи й прийоми.
  18. §2. Прийоми встановлення місця автотранспортної події
  19. Тактичні прийоми проведення відтворення обстановки і обставин події