§2. Отримання інформації про дію сил і явищ природи, відображеної в матеріальних слідах на місці події
Вогонь, обвал, вода належать до сил і явищ природи, які іноді використовують для вчинення злочинів. Найчастіше в слідчій практиці зустрічається використання злочинцями вогню. Підпал як спосіб знищення людей і майна є найбільш небезпечним.
Підпал — це складна взаємодія суб'єкта, матеріальних предметів, пристроїв, механізмів, речовин і фізичних явищ, що викликають хімічну реакцію горіння. Найпростішою з механічних взаємодій є тертя, що призводить до спалаху. Підпал і горіння як єдина дія, що використовується з метою вчинення злочину утворює поняття пожежі. Саме в цьому широкому розумінні розглядають у криміналістиці сліди пожежі, розуміючи під ними всі матеріальні утворення, що виникають внаслідок дії вогню — пожежі.
Сліди пожежі ділять на три групи: 1) сліди підпалу, 2) сліди горіння, 3) сліди сторонніх причинних взаємодій.
Сліди підпалу. Підпал являє собою діяльність суб'єкта, спрямовану на застосування певних засобів для створення умов виникнення хімічної реакції з виділенням тепла. Тому сліди підпалу насамперед визначаються елементами підпалу як діяльності — суб'єктом, засобами (знаряддям), що використовуються і результатами горіння. Отже, сліди підпалу необхідно ділити на сліди суб'єкта, тобто сліди рук, ніг, одягу, виділень, супутніх предметів, які залишаються на місці події, і сліди засобів підпалу, тобто предмети, речовини, рідини, механізми, пристрої для створення фізичних явищ.
При огляді місця пожежі сліди рук можна виявити на металевих полірованих предметах, скляному посуді, віконному склі. При цьому слабо видимі сліди на гладких поверхнях іноді стають видимими внаслідок проявлення їх шляхом закопчування. Сліди горючих рідин можна знайти у вогнищі пожежі, де найбільш вигоріли підлога, стіна, стеля. Грунт, вуглини з вогнища пожежі вилучаються у скляну банку, яку герметично закупорюють. Так зберігаються сліди застосованої горючої речовини.
Засобами підпалу можуть бути побутові нагрівальні прилади (ліхтар, електроплита, праска), спеціально виготовлені пристрої, хімічно активні речовини, які на свіжому повітрі спалахують і т. ін.
Сліди горіння — це безпосередні зміни матеріальної обстановки, викликані хімічною взаємодією вогню. Горіння — це процес окислення, який може проходити повільно (папір на сонці вигоряє, жовтіє);
з поступовим виділенням тепла і з інтенсивним його виділенням, що призводить до горіння. Наслідком горіння є ряд слідів: нагрівання (підвищення температури об'єкта до моменту спалаху); окопчування продуктами горіння, обпалювання предметів, оплавлення при короткочасній дії високих температур; обвуглювання, спопеління (зола, попіл) і запах. Сліди горіння несуть інформацію про взаємодіючі об'єкти і дозволяють встановити вид, рід, а іноді і конкретно згорівший об'єкт, визначити осередок пожежі, напрямок поширення вогню, причину пожежі, температуру горіння та інші обставини.
Горіння супроводжується тепловим опроміненням, що діє на відстані і викликає зміни, наприклад, нагрівання, плавлення і, врешті-решт, спалахування. Сліди нагрівання дозволяють визначити температуру в осередку пожежі і відстані до нього.
Сліди окопчування утворюються внаслідок конденсації на предметах продуктів горіння. Так, на місці розташування осередку пожежі в результаті висхідних потоків продуктів горіння утворюється конусоподібне окопчування вертикальних стін, що називається конусом вогнища. Останній вершиною спрямований в бік осередку пожежі.
Наявність окопченого предмета під лежачою дошкою, стоячим відром свідчить про переміщення цих предметів після пожежі, окопчу- вання поверхні навколо предмета утворює периферичний слід, інколи 324
придатний навіть для ідентифікації. Сліди плавлення утворюються на легкоплавких металах, склі та інших предметах, наприклад, на кінцях електродротів при короткому замиканні; частки розплавленого металу в очагу горіння майже завжди існують, так само, як і сплавлені частки грунту в місці удару блискавки.
Вони характеризують температурний режим утворення слідів, механізм утворення вогню.Обвуглювання — одна з характерних ознак горіння. Величина обвуглювання дозволяє визначити осередок горіння. В міру наближення до нього величина обвуглювання збільшується, тріщини стають дрібними, вигоряння предметів зростає, обвуглювання переходить у спопеління (золу), інтенсивне утворення якої спостерігається в очагу вогню. Чим далі розміщений предмет від джерела вогню, тим менше обвуглювання, тим більші тріщини. На обвуглених дерев'яних предметах у глибині тріщин інколи зберігаються сліди горючих рідин. Тому такі предмети необхідно вилучати, герметично упаковувати.
Спопеління, тобто перетворення згорілого, обвугленого предмета в попіл, золу, характеризує горіння з інтенсивним газообміном. Спопеління утворюється найчастіше у вогнищі пожежі. Первинне вогнище є місцем виникнення вогню. Там, як правило, знаходяться засоби підпалу (залишки паклі, горючих рідин, предметів для спалаху). Зола і попіл несуть інформацію про фізико-хімічний склад згорілих об'єктів.
Осередок пожежі — це місце виникнення вогню, тобто місце підпалу. Його необхідно відрізняти від осередку горіння, тобто місця інтенсивного зосередження вогню, високої температури і найбільших руйнувань (вигоряння). Осередок пожежі і осередок горіння можуть збігатися чи знаходитися на значній відстані одне від одного. При цьому осередок пожежі може бути менш вигорілим, ніж осередок горіння. Крім того, осередок пожежі найчастіше один, а осередків горіння може бути декілька.
В інформаційному плані осередок — це сукупність слідів пожежі взагалі. Найчастіше в осередку пожежі знаходять сліди підпалу: залишки горючої рідини під золою, у грунті під вигорілою підлогою;
нагрівальні прилади (електропраска, паяльник, електроплита); механічні пристрої для запалювання на відстані і у визначений час;
дроти, залишки батарейки, вимикачі та ін.
Сліди підпалу в широкому розумінні — це матеріальні зміни, утворені при дії осіб і використаних ними об'єктів для виклику реакції горіння. Сліди рук, ніг, одягу і різних виділень людини — це традиційні сліди людини, учасника всякої злочинної діяльності. Крім цих двох груп слідів — слідів підпалу і слідів горіння, на місці події є сторонні сліди, що виникають внаслідок взаємодії суб'єктів з матеріальними предметами і предметів один з одним під дією температури і горіння-руйнування. Це сліди сторонніх причинних взаємодій, наприклад, транспортних засобів, на яких утік злочинець, сліди вогнепальної, холодної зброї, якщо вона застосовувалась; сліди знарядь злому — вони причинно пов'язані з подією пожежі, хоч безпосередньо дією вогню не викликані.