<<
>>

§5. Прийоми отримання інформації для визначення напрямку руху транспортних засобів по їхніх слідах на місці події

Інформацію про напрямок руху транспортного засобу отримують від свідків-очевидців та з матеріальних джерел-слідів, що залишаються на місці події внаслідок дорожньо-транспортної події.

При розкритті злочинів по гарячих слідах найчастіше доводиться працювати з матеріальними слідами і у відповідності з ними визначати напрямок руху транспорту. Сліди, що містять інформацію про напрямок руху, доцільно розділити на три групи:

1) сліди контакту коліс і ходової частини транспорту;

2) сліди контакту, виступаючих частин транспортного засобу;

3) сліди вантажу, що перевозиться.

Сліди контакту коліс і ходової частини транспорту відображають

напрямки руху за такими ознаками. При русі транспорту з великою

швидкістю, переїзді через калюжі бризки летять убік вперед, утво-

Мал. 72

рюючи до напрямку руху певний кут (мал. 72, а). При цьому бризки розсіюються віялом, розкритим в бік напрямку руху. В цьому випадку зафарбований слід, починаючи від калюжі, в бік напрямку руху, буде поступово зменшуватись (мал. 72, б), зникати. Якщо колесо переїжджає невелику пляму фарби, грязі, то кожний наступний його слід буде поступово зникати по ходу транспорту, оскільки з кожним відтиском зменшується фарбуюча речовина. Аналогічні сліди залишаються при переїзді через будь-яку сипучу речовину, частки якої легко відділяються. Так утворюються пилові сліди: спочатку слід "жирний", а в напрямку руху його пофарбування поступово зникає. В об'ємному сліді (в'язкий грунт, вологий сніг) на дні утворюються сліди кочення-тиснення, що відображають форму малюнка протектора шини, а на стінках сліду ознаки що вказують напрямок руху. При обертах колеса за часовою стрілкою і руху його вправо на стінках сліду утворюються дугоподібні боріздки і валики (сліди ковзання), розміщені у вигляді віяла, вершина якого повернута в бік напрямку руху транспорту (мал.

72, в). Під час екстреного гальмування утворюються сліди ковзання — "юза". Кінець сліду різко обривається і спрямований в бік руху автомашини (мал. 72, г). Початок такого сліду уривчастий внаслідок часткового прокручування колеса на початку гальмування (охоплення колодок гальмів).

Деякі типи малюнків протектора шини також вказують на напрямок руху. При правильно змонтованих шинах кут деталей малюнка відкритий у бік напрямку руху (мал. 72, д). Ця ознака характерна для шин підвищеної прохідності.

При обертах колеса пил, пісок, сніг відкидаються назад у бік, утворюючи по краях бігової доріжки віялоподібні нагромадження, спрямовані вершиною в сторону напрямку руху (мал. 72, е). На дні такого сліду інколи утворюються зрушення у вигляді уступів, початок яких вказує на напрямок руху транспортного засобу (мал. 72, ж). Існують й інші менш стійкі ознаки. Так, при переїзді колесом через тонку гілку, прутик, окремі невеликі тоненькі палички і навіть соломини, останні переламуються утворюють кут, відкритий в бік руху транспорту (мал. 72, з). Транспорт, що рухається по траві, залишає слід зім'ятої трави в бік руху, а при повороті колеса (пробуксовуванні), навпаки, трава в цьому місці буде зім'ята в протилежний бік.

При переїзді колесом транспорту каменя, металевого, дерев'яного предмета, що частково знаходиться в грунті (такого, що вріс), як правило, з протилежного боку напрямку руху утворюється невеликий просвіт внаслідок зрушення предмета вперед (мал. 72, и). Для визначення напрямку руху в практиці інколи використовують ще одну ознаку — кут сходження і розходження коліс, який утворюється на крутих поворотах транспорту, наприклад при об'їзді перешкоди, що раптово з'явилася на проїзній частині. М. О. Селіва- нов і В. І. Теребілов відмічають, що кут розходження буде більшим від кута сходження (мал. 72, к), тобто транспорт рухався в бік кута сходження. У літературі називають як ознаку осипу грунту. При різкому гальмуванні грунт осипається з різних частин машини, головним чином бризковиків, і утворює форму трикутника, спрямованого вершиною в бік напрямку руху.

При цьому відмічається, що у вершині трикутника відкладаються більш великі частки грунту. При різкому гальмуванні найбільш надійною ознакою є слід "юза".

Сліди контакту виступаючих частин транспорту найчастіше утворюються на вертикально розміщених предметах дорожньої обстановки, з якими відбулося зіткнення чи наїзд. Це дерева, стовпи огорожі дороги, електроопори, стіни споруджень та ін. Сліди виступаючих частин залежать від форми руху — при прямолінійному русі утворюються сліди тиснення, а при прямолінійно-поступальному — сліди ковзання. Тому, вивчаючи слід ковзання, нанесений болтом борта кузова, заднім мостом, завжди можна визначити початок сліду і його кінець, що буде вказувати на напрямок руху транспорту. Розміщення осипу вантажу, що перевозиться, відокремлених частин від автомашини також дозволяє судити про напрямок руху. Краплини рідини — масла, що підтікає з картера, або рідкого вантажу, що ви плес кується, досягаючи полотна дороги, витягується в бік руху транспорту. Таким чином, для визначення напрямку руху транспорту існує достатньо матеріальних слідів на місці події, потрібно лише вміти правильно "читати" їх.

<< | >>
Источник: Біленчук П. Д., та ін.. Криміналістика.: Підруч. для слухачів, ад'юнктів, викладачів вузів системи МВС України / П. Д. Біленчук, О. П. Дубовий, М. В. Салтевський, П. Ю. Тимошенко. За ред. акад. П. Д. Білен- чука.- К.: ATIKA,1998. - 416 с.. 1998

Еще по теме §5. Прийоми отримання інформації для визначення напрямку руху транспортних засобів по їхніх слідах на місці події:

  1. Е.Ф. Борисов. Хрестоматия по экономической теории / Сост. Е.Ф. Борисов. - М.: Юристъ, 2000. - 536 с., 2000