<<
>>

§3. Прийоми визначення часу автоподії за слідами транспортних засобів, які утворюютьсяна місці події

Час визначення матеріальних слідів транспортних засобів, а отже, і час події, визначається відносно певної події, що вже відбулася. Теоретичною передумовою для цього є взаємодія матеріальних об'єктів попередньої події з обстановкою місця події, в результаті чого утворилися нові сліди, накладені за часом пізніше на старі, які є дійсними слідами злочину.

Так, виявлений на місці події слід протектора колеса автомашини, пошкоджений слідом колеса воза, свідчить про послідовність двох часових подій: руху автомашини і воза, що, перша передувала другій. Звідси, будь-які зміни, внесені в слідову "картину" місця події, є початком відліку реального часу події злочину.

Таким чином, суть визначення часу конкретної події полягає в установленні наявності у слідовій обстановці місця події сторонніх змін, сліди яких лежать "на поверхні" слідів злочину, тобто утворених пізніше.

Установивши час утворення сторонніх слідів-змін, судять про приблизний час події злочину. Так, свіжі сліди рейсового автобуса, накладені на слід "юза" (гальмування), свідчить, що екстрене гальмування на дорозі було раніше часу проходження рейсового автобуса. З'ясувавши, коли автобус проїжджав дане місце, судять про подію, що відбулася, наслідком якої і залишився слід "юза". Залиті водою чи засипані снігом сліди вказують приблизний час події, наслідком якої вони є. Порівнюючи ступінь висихання вологих слідів, можна дійти передбачуваного висновку про час утворення слідів злочину. Тому, оглядаючи місце дорожньо-транспортної події, необхідно досліджувати всі види слідів — механічного, фізичного і біологічного походження. За характером окислення слідів на металах і наступного накладення мікрочасток на них можна з великою точністю визначити час взаємодії. Звичайно враховується і характер процесів, що вносять зміни в обстановку. Для наочності розглянемо такий випадок з практики.

Вночі на шосе Баку-Насосна відбулося зіткнення рейсового автобуса з автомашиною ГАЗ-69, що стояла з правого боку дороги. Водій автобуса і два пасажири стверджували, що "стоп-сигнал" і лампочка освітлення номерного знаку на автомашині ГАЗ-69 не горіли в момент аварії, коли водій автобуса здійснив наїзд на автомашину ГАЗ-69. Водій останньої стверджував протилежне.

Таким чином, для доказу обставин, ким був викликаний аварійний стан, необхідно було встановити: чи горіла лампочка "стоп-сигналу" в момент наїзду. Цю проблему було розв'язано шляхом дослідження слідів хімічного походження, що виникають при нафіванні спіралі електричної лампочки у вакуумі і на відкритому повітрі. Якщо спіраль лампи нагрівати на відкритому повітрі, то при температурі вище 700° вона окисляється і покривається окалиною бурого кольору. У вакуумі спіраль при нагріванні не окислюється через брак кисню. Отже, якщо розбити колбу лампи, що горить, то спіраль її окислиться і перетвориться в окалину бурого кольору, оскільки вона певний час була нагрітою.

На місці події при огляді пошкодженого підфарника була виявлена спіраль розбитої лампи, до того ж спіраль мала бурий колір. Таким чином з'ясувалось, що вчинив наїзд водій автобуса, який підмовив двох пасажирів засвідчити, що світлових сигналів на автомашині не було.

Далі, про час події також можна судити по змінах в слідах 312

біологічного походження: плямах крові, частках тканини, трупних проявах та ін. Таку інформацію повідомляє спеціаліст — судовий медик чи лікар, котрий брав участь в огляді. Остаточне рішення виноситься на основі судово-медичної експертизи і всіх зібраних по справі доказів.

<< | >>
Источник: Біленчук П. Д., та ін.. Криміналістика.: Підруч. для слухачів, ад'юнктів, викладачів вузів системи МВС України / П. Д. Біленчук, О. П. Дубовий, М. В. Салтевський, П. Ю. Тимошенко. За ред. акад. П. Д. Білен- чука.- К.: ATIKA,1998. - 416 с.. 1998

Еще по теме §3. Прийоми визначення часу автоподії за слідами транспортних засобів, які утворюютьсяна місці події:

  1. §5. Прийоми отримання інформації для визначення напрямку руху транспортних засобів по їхніх слідах на місці події
  2. §4. Прийоми встановлення і ототожнення транспортних засобів по слідах на місці події
  3. §6. Прийоми отримання інформації про водія і потерпілого по слідах транспортних засобів на місці події
  4. 22. Криміналістична одорологія. Техніко-криміналістичні засоби і прийоми роботи зі слідами запаху на місці події.
  5. §3. Робота із запаховими слідами на місці події
  6. §7. Прийоми отримання інформації для розшуку, ототожнення машин і механізмів виробничого і побутового призначення по їхніх слідах на місці події
  7. Сліди транспортних засобів (транспортна трасологія)
  8. §2. Прийоми встановлення місця автотранспортної події
  9. §5. Робота з мікрослідами накладення і мікрочастками на місці події
  10. Тактичні прийоми проведення відтворення обстановки і обставин події
  11. 28. Фотозйомка місця події: методи й прийоми.
  12. 55. Організаційно-тактичні основи відтворення обстановки й обставин події (у формі перевірки й уточнення показань на місці).
  13. 47. Сліди транспортних засобів
  14. § 8. Сліди транспортних засобів
  15. Глава 20. ВІДТВОРЕННЯ ОБСТАНОВКИ І ОБСТАВИН ПОДІЇ (СЛІДЧИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ ТА ПЕРЕВІРКА ПОКАЗАНЬ НА МІСЦІ)
  16. §2. Отримання інформації про дію сил і явищ природи, відображеної в матеріальних слідах на місці події
  17. Обшук транспортних засобів