§2. Поняття криміналістичної інформації

Соціальний прогрес і бурхливий розвиток науки і техніки викликали лавиноподібне накопичення наукових і практичних знань, обсяг яких зростає у геометричній прогресії. Склалась ситуація, при якій відкрито винаходити нове стало значно простіше, ніж знайти аналоги вже добутих знань.

Кібернетика як наука про загальні закономірності процесів управління і передачі інформації була використана для вирішення назрілих задач. У теорії і практиці виник кібернетичний (інформаційний) підхід, який зводився до того, що всякий матеріальний об'єкт почали розглядати як джерело сигнально-знакової інформації. Були винайдені технічні засоби і технології обробки такого незвичного продукту, як інформація, тобто знання, накопиченого людством. З'явились засоби спілкування не тільки між людьми, але й між автоматами і живими системами — все це, як і багато іншого, породило поняття — "соціальна інформація", яка представляє відомості — знання, які функціонують у різних сферах людської діяльності. Скажімо, в економіці — економічна інформація, біології — біологічна інформація, у теорії права — правова, юридична інформація та ін.

Криміналістика взяла на озброєння досягнення кібернетики ще в 70-ті роки, коли вчені в своїх розробках почали використовувати ґрунтовні поняття і концепції кібернетики, наприклад, для визначення особистого предмета дослідження. Так, були опубліковані відомі роботи — "Проблеми правової кібернетики" (1968 p.), "Правова кібернетика" (1970 p.), "Основи застосування кібернетики в правознавстві", "Криминалистическая кибернетика" (М. С. Польовий) (1983 p., 1993 р.), в яких був обгрунтований інформаційний підхід у різних галузях юридичних знань. Вперше до інформації звернувся В. Д. Арсеньєв, який пояснював докази як сигнали інформації (1964 p.), пізніше Р.

В. М. Глушковим була розроблена безпаперова інформатика, де на зміну паперовому діловодству заступить безпаперово-комп'ютер- не при створенні єдиної державної інформаційної системи.

Останнім часом від кібернетики відокремилась інженерна дисципліна — інформатика, яка вивчає структуру і загальні зако- номірносіі інформаційних процесів, проблеми створення і впровадження комп'ютерних систем переробки інформації. У 1985 р. почалася комп'ютеризація органів Міністерства внутрішніх справ, прокуратури, суду. У головних і низових підрозділах були створені інформаційно-обчислювальні центри, згодом перетворені на інформаційні бюро, які, власне, і здійснюють збір, обробку, зберігання, пошук і видачу інформації на вимогу практичних підрозділів. На робочих місцях у низових підрозділах створюються автоматизовані робочі місця (АРМ), наприклад, АРМ-слідчий, АРМ-експерт, АРМ- начальник слідчого підрозділу, АРМ-прокурор тощо.

Робота по створенню автоматизованих робочих місць ще тільки розпочинається. Створені АРМ-експерт показують їх перспективність при проведенні автотехнічних, фоноскопічних, почеркознавчих експертиз.

Інформаційний підхід у юридичних науках викликав появу багатьох нових понять інформації. У криміналістичному словнику нерідко зустрічаються такі поняття, як види інформації: юридична, доказова, орієнтуюча, оперативна, експертна, процесуальна, гласна і негласна, кримінально-правова, криміналістична, адміністративно-правова, профілактична та ін.

Якщо розглядати науку криміналістику, то можна назвати такі види інформації: ідентифікаційна, дактилоскопічна, слідознавча, балістична тощо. Очевидно, що таке поєднання інформації як відомостей про певний об'єкт допустимо, оскільки поняття "дактилоскопічна інформація" рівнозначне поняттю "дактилоскопічні відомості".

Такі термінологічні комбінації очевидно допустимі, тому що повно розкривають зміст поняття і його структуру.

Інформацію, що використовують при розслідуванні злочинів, судовому розгляді кримінальних справ, виконанні покарань і профілактичній діяльності, доцільно називати юридичною.

Юридична інформація використовується у сфері правового регулювання кримінального судочинства. Е джерела такі: 1) тексти систематизованих нормативних актів; 2) юридично значимі факти, які підлягають доказуванню у кримінальних справах; 3) матеріали кримінальних справ; 4) соціальні явища, які виникають у житті і виступають об'єктами правового регулювання.

Юридична інформація включає відомості як правового, так і не-

правового характеру, що представляють її види: кримінально-правова, криміналістична, процесуальна та інша інформація.

Криміналістична інформація — більш вузьке поняття, вона складається із відомостей про розслідування злочинів. Точно визначити обсяг поняття "криміналістична інформація", певна річ, не можна, оскільки джерелами доказів можуть бути всякі матеріальні об'єкти живої і неживої природи, причинно пов'язані з подією злочину.

Доказова інформація — це інформація, взята з будь-яких джерел і використана для логічного доказування деяких фактів.

Доказова інформація в кримінальному процесі — це інформація, отримана з будь-яких установлених законом джерел, з дотриманням процесуальних вимог.

Орієнтуюча інформація — це відображена у різних джерелах інформація про доказові обставини (факти), але яка не отримала статусу доказової. Орієнтуюча інформація може стати доказовою. якщо за допомогою процесуальних засобів ввести її в процес доказування.

Процесуальна інформація — це доказова інформація, тобто отримана за допомогою процесуальних засобів з джерел, встановлених законом.

Непроцесуальна інформація — це відомості, причинно пов'язані з доказовими фактами, але які отримані з джерел, не названих у законі. Як правило, до них належать оперативні джерела, тому і не- процесуальна інформація є синонімом оперативної.

Оперативна інформація — це не процесуальна, отримана із джерел не названих або названих законом, але добута непроцесуальни- ми засобами.

Джерело оперативної інформації для учасників процесу, як правило, невідоме, невідомі і методи отримання інформації. Тому оперативна інформація носить орієнтуючий характер, використовується для побудови версій, планування розшуку і деяких слідчих дій.

Таким чином, при розслідуванні кримінальних справ фігурують різні види інформації, які у сукупності утворюють інформаційне поле (інформаційне середовище) для конкретної кримінальної справи.

Розуміється, такі поля можуть носити загальновидовий характер, що є основою для побудови криміналістичних характеристик окремих видів злочинів.