§1. Поняття і класифікація методів збирання криміналістичної інформації технічними засобами
У криміналістичній техніці методи дослідження речових джерел, в структуру яких входять технічні засоби, що розширюють пізнавальні можливості дослідника, називають науково-технічними або техніко-криміналістичними.
Вони відносяться до частковокриміналістичних методів і широко використовуються у слідчій і оперативно-розшуковій практиці. З їх допомогою органи попереднього слідства і дізнання вводять в процес доказування близько половини криміналістичної інформації. У 60 % оглядів місць події беруть участь спеціалісти і помічники слідчого, які застосовують техніко-криміналістичні методи збирання інформації.
Основу криміналістичного методу складають технічні засоби (знаряддя праці) і об'єктивні закономірності науки і техніки, на базі яких сконструйовані різні прилади і пристрої для здійснення різних видів практичної діяльності слідчого, працівника органу дізнання, судового експерта. Оскільки значна частина криміналістичної техніки запозичена з різних галузей науки і техніки і є загальною, остільки і методи використання її в криміналістиці мало чим відрізняються від використання в материнських галузях.
Люмінесцентні і металографічні мікроскопи, спектрографи і спектрофотометри, що застосовуються для дослідження речових джерел по кримінальних справах, не стають криміналістичними засобами і методи їх використання залишаються попередніми. Разом з тим, обгрунтовані успіхами в різних галузях науки і техніки, методи криміналістичних досліджень набувають своїх специфічних ознак, суть яких визначена межами руйнування і знищення об'єкта, основаними на суворому дотриманні процесуального закону. Так, при дослідженні малих кількостей речовин (дробинка, краплина крові, шматок фарби і т. ін.) застосовують тільки такі методи, які дозволяють зберегти об'єкт для повторного дослідження, потреба якого нерідко виникає у кримінальному судочинстві. Речовий доказ повинен бути збережений протягом усього розслідування, судового розгляду, до набрання вироком чинності.
Структура наукового методу пізнання вміщує як обов'язковий елемент інструментарій (знаряддя праці) — прилади, пристрої, які нерідко складають основу для класифікації загальних і часткових методів дослідження. Так, за видами технічних засобів — фотоапарат, мікроскоп, комп'ютер — розрізняють групи методів: фотографічні, мікроскопічні, кібернетичні. Основою для класифікації наукових методів (загальних і часткових) заведено використовувати закономірності таких фундаментальних наук, як математика, фізика, хімія, біологія тощо. Через це і методи називаються математичними, фізичними, хімічними, біологічними. Розуміється, у кожній групі є власна класифікація. В групі фізичних методів виділяють оптичні, спектральні, люмінесцентні, рентгенографічні, електрографічні, атомно-абсорбційні і т. ін. Приміром, основу спектральних методів складає фізична закономірність розкладення видимого світла на атомарний спектр, а радіографічного — явище радіоактивності.
Іноді для поділу технічних методів збирання криміналістичної інформації застосовують як основу вид діяльності і кінцеву її мету, зокрема, методи збирання доказів, фіксації, копіювання і моделювання, отримання зразків для експертного дослідження. Таким чином, використовують для класифікації методів збирання
криміналістичної інформації три основи: 1) вид інструментарію; 2) закономірності фундаментальних наук; 3) вид діяльності та її мета. Проте існують інші основи, наприклад, суб'єкт діяльності, вид досліджуваного об'єкта, що дозволяє ділити часткові методи на дактилоскопічні, виявлення слідів ніг, знаряддя злому, транспортних засобів і т. ін.
Відповідним чином це свідчить, що цілком точної єдиної класифікації методів збирання (отримання) криміналістичної інформації технічними засобами не існує.
Оцінюючи наведені вище класифікації методів отримання
криміналістичної інформації і класифікації, що дані у спеціальній літературі, треба погодитись з поділом їх на два великі класи: 1) методи виявлення, фіксації і вилучення джерел криміналістичної інформації, що застосовуються слідчим і органом дізнання; 2) методи отримання криміналістичної інформації спеціалістом, помічником слідчого і експертом.
Перший клас методів реалізується під час слідчих дій і оперативно-розшукових заходів для виявлення ознак злочину і закріплення їх матеріальних джерел — слідів рук, ніг, знаряддя злому, пострілу також документування явищ, дій, події, пов'язаних з підготовкою, вчиненням і укриттям слідів злому. Цей численний клас методів загальних і часткових, які іноді називають методами слідчого, методами оперативного працівника, а Р. С. Бєлкін запропонував називати їх методами "польової криміналістики".Другий клас складається, головним чином, з лабораторних як загальних так і приватних методів, що використовуються під час попереднього і експертного дослідження. Тому в цьому, чималому за обсягом класі, є класифікації за різними простими та змішаними основами. Ці методи нерідко називають лабораторними, експертними або науково-дослідницькими. Однак всі ці назви умовні, оскільки в експертній практиці розроблені спеціальні класифікації методів криміналістичних досліджень, в яких за основу поділу вибраний вид судової експертизи: почеркознавчої, авторознавчої, тра- сологічної, судово-балістичної, портретно-криміналістичної і т. ін.