Джерела криміналістичної інформації

— розділ науки криміналістики, предметом пізнання якого є вчення про механізм та закономірності утворення слідів злочину, систематизації їх, ідентифікаційних ознаках та властивостях, стійкості зберігання слідів у часі, вчення про ідентифікаційний період.

Джерела криміналістичної інформації — це матеріальні об'єкти живої та неживої природи: люди, тварини, комахи, мікроорганізми, об'єкти рослинного походження, фізичні тіла неорганічного походження — тверді, сипучі, рідкі та газоподібні. В процесі механізму злочину вони вступають у взаємодію і стають джерелами інформації.

Механізм та форми відображення інформації залежать, перш за все, від рівня організації об'єкта та форми руху матерії (механічної, фізичної, хімічної, біологічної та психічної), що лежать в основі утворення слідів. Психічна форма руху та відображення притаманна тільки людині. Ось чому закономірності утворення інформації про злочини в пам'яті людини складають самостійне вчення, основи якого входять в систему криміналістичних знань.

Залежно від механізму утворення слідів, інформацію про об'єкт, що утворює та сприймає сліди, запам'ятовують шляхом:

— розміщення у просторі об'єкта;

— об'єму, який займає предмет у просторі;

— кількісної характеристики об'єкта (вага, питома вага, густина);

— якісної структури об'єкта.

Вчення про строки зберігання слідів базується на розробці засобів та методів виявлення та роботи з джерелами щодо їхньої фіксації, дослідження та подання як доказів.

Ідентифікаційний період — це час, протягом якого об'єкт залишається сам собою, тобто зберігає сукупність ознак, що дозволяють ідентифікувати його. У даний час ідентифікаційний період є однією з важливих проблем теорії криміналістичної ідентифікації.

4.