<<
>>

§2. Загальні принципи (положення) збирання криміналістичної інформації технічними засобами

Місце технічних засобів у процесі розслідування злочинів загальновідоме. Вони і методи їх застосування утворюють самостійний розділ науки — "Криміналістична техніка". У зв'язку з цим принципи застосування технічних засобів насамперед стосуються тактичних рекомендацій, дотримання яких утворює правові основи використання техніки, а результати вводить у процес доказування.

Сукупність таких загальних положень називається допустимістю криміналістичної техніки, або принципами. Останні не слід змішувати з принципом допустимості у кримінальному процесі, суть якого зводиться до використання тільки таких засобів доказування, які володіють законною придатністю "служити засобом отримання відомостей про факти, що підлягають встановленню"[52].

Криміналістичне поняття допустимості безпосередньо випливає із процесуального, оскільки останнє як принцип кримінального процесу є методологічною основою для побудови криміналістичної допустимості. Зміст допустимості застосування вміщує положення, що характеризують технічну сторону криміналістичної техніки та методи її застосування, а саме: науковість (спроможність техніки), законність та етичність використання технічних засобів. Науковість, законність і етичність — це принципи допустимості технічних засобів збирання криміналістичної інформації. Розглянемо їх докладніше.

Принцип науковості характеризує технічну спроможність криміналістичної техніки, що використовується: об'єктивність інструментального відображення, достовірність і повноту відображення, відтворюваність і можливість перевірки результатів. Технічний засіб у своїй конструкції повинен реалізувати об'єктивний закон (закономірність) природи або суспільства і відповідати останнім досягненням науки і техніки, бути надійним, точно і повно фіксувати результати.

Технічний засіб — це знаряддя праці, тому будь-який з них повинен підсилювати пізнавальні можливості суб'єкта; для нього характерні висока ефективність, швидка дія та наочність відтворення результатів.

Наведене дозволяє сформулювати критерії допустимості технічних засобів для отримання криміналістичної інформації, ось вони:

а) в основі конструкції технічного пристрою повинна лежати об'єктивна закономірність, а принципи роботи мають реалізовувати її у пізнавальній діяльності суб'єкта;

б) технічний засіб повинен відрізнятися точністю і повнотою відображення, наглядністю отриманих результатів;

в) технічний засіб повинен мати певну замінність і відтворю- ваність результатів;

г) технічний засіб повинен відрізнятися ефективністю, відносною простотою, надійністю і безпечністю при експлуатації.

Принцип законності. Законність технічного засобу характеризується правовою стороною допустимості і свідчить про відповідність методів і прийомів використання технічних засобів для збирання криміналістичної інформації духу і букві закону. Звідси правову сторону допустимості називають спеціальною, тобто зафіксованою в законі. Спеціальна допустимість має три ступеня:

1) застосування технічних засобів і спеціального знання є обов'язковим;

2) застосування технічних засобів дозволено, тобто має альтернативний характер;

3) застосування технічних засобів і отримані результати повинні бути відображені у протоколі слідчої дії.

У першому випадку законодавець зобов'язує слідчого використовувати спеціальні знання і технічні засоби для отримання інформації про деякі обставини, що підлягають доказуванню, наприклад, для встановлення причин смерті, тяжкості і характеру тілесних ушкоджень, психічного стану обвинуваченого та ін. (ст. 76 КПК України) шляхом проведення судової експертизи, а також обов'язкової участі спеціаліста у слідчій дії, наприклад, при допиті неповнолітнього свідка (ст. 168 КПК України), огляді трупа (ст. 192 КПК України).

У другому випадку законодавець тільки дозволяє застосування технічних засобів або обумовлює такими об'єктивними чи суб'єктивними умовами, як "по можливості", "може застосувати", тобто ставить технічні засоби в один ряд з органолептичними. Слідчий діє на свій розсуд — може застосовувати техніку, але не завжди зобов'язаний.

Скажімо, ч. 6 ст. 114 КПК України приписує:

"При проведенні різних слідчих дій слідчий вправі використовувати машинопис, звукозапис стенографування, фотографування та кінозйомку і відеозапис". Подібна регламентація технічних засобів у кримінальному судочинстві викликає багато дискусій не тільки у науці, але й слідчій практиці, особливо при використанні у доказуванні інформації, отриманої за допомогою технічних засобів під час оперативно-розшукової діяльності, на стадії порушення кримінальних справ і проведення попереднього слідства.

Принцип етичності. Етичність, як і законність, відображає правову сторону допустимості, але стосується тактичних прийомів і технічних методів (способів, методик) використання криміналістичної техніки. Принцип етичності означає допустимість використання таких технічних засобів, таких прийомів і способів (методик), які не суперечать існуючим нормам моралі і етики у правовій державі, не принижують честь і гідність громадян, виключають погрозу і насильство над особою та інші дії, що противні конституційним правам і свободам громадян.

Збирання криміналістичної інформації за допомогою технічних засобів пов'язане з впливом на матеріальне джерело. Тому технічні засоби повинні бути ранжировані відносно особистих і речових джерел інформації, а критерії етичної допустимості розділені на процесуальні і моральні.

Процесуальні критерії прямо названі у законі, наприклад, особистий обшук може проводити тільки особа тієї самої статі, що й обшукуваний, в присутності понятих тієї ж статі (ст. 184 КПК України). Примусове відбирання зразків проводиться тільки за постановою слідчого в присутності понятих, а при затриманні або проникненні в житло постанова повинна бути санкціонована прокурором. Тому ігнорування процесуального критерію веде до беззаконня, обмеження прав і свобод особи.

Моральний критерій являє собою заборони морально-етичного плану, вони безпосередньо не закріплені в нормах права і є нормами поведінки, що склалися у суспільстві, уявлення про честь і гідність, добро і зло, сором і совість, свободу отримання і використання особистої, державної, суспільної і комерційної інформації.

Ігнорування морального критерію, як правило, призводить до виникнення шкідливих наслідків для джерела інформації, наприклад, репортаж прихованою камерою, дистанційний нагляд за дорожнім рухом, видовищними заходами, мітингами, роботою осіб у шкідливих умовах тощо. Проведення подібних заходів залишається непомітним і не позначається на здоров'ї осіб — джерел інформації, не обмежує свободу дій та пересування. Звідси, при оцінці отриманої інформації від особового джерела, треба встановити допустимість технічного засобу і спосіб його застосування, тобто зняття інформації — контактне або безконтактне.

Контактне застосування технічних засобів потребує обов'язко- 360

вого розміщення датчиків на тілі, що суперечить принципу недоторканності особи. Тому використання таких технічних засобів суперечить цьому принципу. Тому використання подібних технічних засобів повинно бути обумовлено в законі.

Безконтактне застосування технічних засобів не потребує розміщення датчиків на тілі особового джерела. Тому їх застосування безпосередньо не порушує принципу недоторканності особи і не порушує цілісності речового джерела. Звідси випливає, що зняття інформації з джерела допустимо, але використання її в доказуванні повинно бути обумовлено чинним законодавством.

<< | >>
Источник: Біленчук П. Д., та ін.. Криміналістика.: Підруч. для слухачів, ад'юнктів, викладачів вузів системи МВС України / П. Д. Біленчук, О. П. Дубовий, М. В. Салтевський, П. Ю. Тимошенко. За ред. акад. П. Д. Білен- чука.- К.: ATIKA,1998. - 416 с.. 1998

Еще по теме §2. Загальні принципи (положення) збирання криміналістичної інформації технічними засобами:

  1. §1. Поняття і класифікація методів збирання криміналістичної інформації технічними засобами
  2. §3. Форми і межі використання технічних засобів у процесі збирання криміналістичної інформації
  3. Технічні засоби і методи збирання криміналістичної інформації
  4. § 1. Технічні засоби — елемент у структурі діяльності по збиранню криміналістичної інформації
  5. §4. Технічні засоби експертного дослідження матеріальних джерел для збирання криміналістичної інформації (експертна техніка)
  6. 9. Класифікація засобів криміналістичної техніки, прийомів і методів збирання та дослідження криміналістичної інформації. Правова та етична регламентація їх застосування у розкритті та розслідуванні злочинів.
  7. § 1. Загальні положення криміналістичної трасології
  8. § 2. Структура і загальні принципи криміналістичної методики
  9. § 4. Загальні положення криміналістичної техніки
  10. 8. Поняття і завдання криміналістичної техніки як розділу криміналістики. Галузі криміналістичної техніки та їх роль у збиранні і дослідженні інформації щодо злочину та його учасників.
  11. § 3. Засоби криміналістичної техніки
  12. 40. Опитування як засіб збирання кримінологічної інформації
  13. 39. Конкретно-соціологічні методи збирання інформації.
  14. §2. Поняття криміналістичної інформації
  15. Джерела криміналістичної інформації
  16. Стаття 359. Незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації
  17. Глава 23. ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ ЗБИРАННЯ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ НА ПОПЕРЕДНЬОМУ СЛІДСТВІ
  18. Незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації (ст. 359).
  19. §3. Джерела криміналістичної інформації та їх класифікація