<<
>>

§2. Загальні принципи (положення) збирання криміналістичної інформації технічними засобами

Місце технічних засобів у процесі розслідування злочинів загальновідоме. Вони і методи їх застосування утворюють самостійний розділ науки — "Криміналістична техніка". У зв'язку з цим принципи застосування технічних засобів насамперед стосуються тактичних рекомендацій, дотримання яких утворює правові основи використання техніки, а результати вводить у процес доказування.

Сукупність таких загальних положень називається допустимістю криміналістичної техніки, або принципами. Останні не слід змішувати з принципом допустимості у кримінальному процесі, суть якого зводиться до використання тільки таких засобів доказування, які володіють законною придатністю "служити засобом отримання відомостей про факти, що підлягають встановленню"[52].

Криміналістичне поняття допустимості безпосередньо випливає із процесуального, оскільки останнє як принцип кримінального процесу є методологічною основою для побудови криміналістичної допустимості. Зміст допустимості застосування вміщує положення, що характеризують технічну сторону криміналістичної техніки та методи її застосування, а саме: науковість (спроможність техніки), законність та етичність використання технічних засобів. Науковість, законність і етичність — це принципи допустимості технічних засобів збирання криміналістичної інформації. Розглянемо їх докладніше.

Принцип науковості характеризує технічну спроможність криміналістичної техніки, що використовується: об'єктивність інструментального відображення, достовірність і повноту відображення, відтворюваність і можливість перевірки результатів. Технічний засіб у своїй конструкції повинен реалізувати об'єктивний закон (закономірність) природи або суспільства і відповідати останнім досягненням науки і техніки, бути надійним, точно і повно фіксувати результати.

Технічний засіб — це знаряддя праці, тому будь-який з них повинен підсилювати пізнавальні можливості суб'єкта; для нього характерні висока ефективність, швидка дія та наочність відтворення результатів.

Наведене дозволяє сформулювати критерії допустимості технічних засобів для отримання криміналістичної інформації, ось вони:

а) в основі конструкції технічного пристрою повинна лежати об'єктивна закономірність, а принципи роботи мають реалізовувати її у пізнавальній діяльності суб'єкта;

б) технічний засіб повинен відрізнятися точністю і повнотою відображення, наглядністю отриманих результатів;

в) технічний засіб повинен мати певну замінність і відтворю- ваність результатів;

г) технічний засіб повинен відрізнятися ефективністю, відносною простотою, надійністю і безпечністю при експлуатації.

Принцип законності. Законність технічного засобу характеризується правовою стороною допустимості і свідчить про відповідність методів і прийомів використання технічних засобів для збирання криміналістичної інформації духу і букві закону. Звідси правову сторону допустимості називають спеціальною, тобто зафіксованою в законі. Спеціальна допустимість має три ступеня:

1) застосування технічних засобів і спеціального знання є обов'язковим;

2) застосування технічних засобів дозволено, тобто має альтернативний характер;

3) застосування технічних засобів і отримані результати повинні бути відображені у протоколі слідчої дії.

У першому випадку законодавець зобов'язує слідчого використовувати спеціальні знання і технічні засоби для отримання інформації про деякі обставини, що підлягають доказуванню, наприклад, для встановлення причин смерті, тяжкості і характеру тілесних ушкоджень, психічного стану обвинуваченого та ін. (ст. 76 КПК України) шляхом проведення судової експертизи, а також обов'язкової участі спеціаліста у слідчій дії, наприклад, при допиті неповнолітнього свідка (ст. 168 КПК України), огляді трупа (ст. 192 КПК України).

У другому випадку законодавець тільки дозволяє застосування технічних засобів або обумовлює такими об'єктивними чи суб'єктивними умовами, як "по можливості", "може застосувати", тобто ставить технічні засоби в один ряд з органолептичними. Слідчий діє на свій розсуд — може застосовувати техніку, але не завжди зобов'язаний.

Скажімо, ч. 6 ст. 114 КПК України приписує:

"При проведенні різних слідчих дій слідчий вправі використовувати машинопис, звукозапис стенографування, фотографування та кінозйомку і відеозапис". Подібна регламентація технічних засобів у кримінальному судочинстві викликає багато дискусій не тільки у науці, але й слідчій практиці, особливо при використанні у доказуванні інформації, отриманої за допомогою технічних засобів під час оперативно-розшукової діяльності, на стадії порушення кримінальних справ і проведення попереднього слідства.

Принцип етичності. Етичність, як і законність, відображає правову сторону допустимості, але стосується тактичних прийомів і технічних методів (способів, методик) використання криміналістичної техніки. Принцип етичності означає допустимість використання таких технічних засобів, таких прийомів і способів (методик), які не суперечать існуючим нормам моралі і етики у правовій державі, не принижують честь і гідність громадян, виключають погрозу і насильство над особою та інші дії, що противні конституційним правам і свободам громадян.

Збирання криміналістичної інформації за допомогою технічних засобів пов'язане з впливом на матеріальне джерело. Тому технічні засоби повинні бути ранжировані відносно особистих і речових джерел інформації, а критерії етичної допустимості розділені на процесуальні і моральні.

Процесуальні критерії прямо названі у законі, наприклад, особистий обшук може проводити тільки особа тієї самої статі, що й обшукуваний, в присутності понятих тієї ж статі (ст. 184 КПК України). Примусове відбирання зразків проводиться тільки за постановою слідчого в присутності понятих, а при затриманні або проникненні в житло постанова повинна бути санкціонована прокурором. Тому ігнорування процесуального критерію веде до беззаконня, обмеження прав і свобод особи.

Моральний критерій являє собою заборони морально-етичного плану, вони безпосередньо не закріплені в нормах права і є нормами поведінки, що склалися у суспільстві, уявлення про честь і гідність, добро і зло, сором і совість, свободу отримання і використання особистої, державної, суспільної і комерційної інформації.

Ігнорування морального критерію, як правило, призводить до виникнення шкідливих наслідків для джерела інформації, наприклад, репортаж прихованою камерою, дистанційний нагляд за дорожнім рухом, видовищними заходами, мітингами, роботою осіб у шкідливих умовах тощо. Проведення подібних заходів залишається непомітним і не позначається на здоров'ї осіб — джерел інформації, не обмежує свободу дій та пересування. Звідси, при оцінці отриманої інформації від особового джерела, треба встановити допустимість технічного засобу і спосіб його застосування, тобто зняття інформації — контактне або безконтактне.

Контактне застосування технічних засобів потребує обов'язко- 360

вого розміщення датчиків на тілі, що суперечить принципу недоторканності особи. Тому використання таких технічних засобів суперечить цьому принципу. Тому використання подібних технічних засобів повинно бути обумовлено в законі.

Безконтактне застосування технічних засобів не потребує розміщення датчиків на тілі особового джерела. Тому їх застосування безпосередньо не порушує принципу недоторканності особи і не порушує цілісності речового джерела. Звідси випливає, що зняття інформації з джерела допустимо, але використання її в доказуванні повинно бути обумовлено чинним законодавством.

<< | >>
Источник: Біленчук П. Д., та ін.. Криміналістика.: Підруч. для слухачів, ад'юнктів, викладачів вузів системи МВС України / П. Д. Біленчук, О. П. Дубовий, М. В. Салтевський, П. Ю. Тимошенко. За ред. акад. П. Д. Білен- чука.- К.: ATIKA,1998. - 416 с.. 1998

Еще по теме §2. Загальні принципи (положення) збирання криміналістичної інформації технічними засобами:

  1. Е.Ф. Борисов. Хрестоматия по экономической теории / Сост. Е.Ф. Борисов. - М.: Юристъ, 2000. - 536 с., 2000