§3. Форми і межі використання технічних засобів у процесі збирання криміналістичної інформації

Суб'єктами застосування технічних засобів у кримінальному судочинстві виступають його учасники, оскільки вони беруть участь у процесі доказування і здійснюють збирання, дослідження, оцінку і використання криміналістичної інформації.

Безпосередньо технічні засоби слідчий, дізнавач, прокурор, суд застосовують, головним чином, для виявлення, фіксації і попереднього дослідження. Наприклад, слідчий або суддя можуть використовувати ультрафіолетове джерело і виявляти сліди травлення в документі, досліджувати мікрочастки з одежі потерпілого і виявляти незгорілі порошинки та ін. Якщо результати безпосереднього застосування технічних засобів під час якої-небудь слідчої дії будуть відображені в протоколі, то вони набувають статусу джерела доказів. Разом з тим слідчий не може створювати нові джерела доказів шляхом застосування більш досконалої техніки. Для цього він повинен використовувати знання спеціаліста, тобто застосовувати технічні засоби опосередковано. Інші учасники процесу можуть використовувати технічні засоби для виявлення, фіксації і подання доказів згідно із законом. Однак найчастіше вони доручають цю функцію адвокату. Останній на попередньому слідстві і в суді має право застосовувати науково- технічні засоби для збирання відомостей про факти, які можуть бути використані як доказ (ст. б, Закон України "Про адвокатуру").

Опосередковане використання технічних засобів для збирання і дослідження доказів рівне право мають всі учасники процесу, але реалізують його через представників держави, які здійснюють

правоохоронну функцію (розслідування, судовий розгляд і

попередження злочинів).

використання спеціального знання: 1) участь спеціаліста у слідчих діях і суді; 2) призначення і проведення судової експертизи.

У слідчих діях спеціаліст частіше за все виступає як науковий консультант, джерело знання та навиків, які не входять у професійну обізнаність слідчого. Тому спеціаліст, головним чином, здійснює консультаційну функцію і практичну реалізацію методів і засобів, яких немає у слідчого. Однак практика фахівця у кримінальному судочинстві склалася так, що він найчастіше застосовує звичайну криміналістичну техніку, оскільки краще володіє нею. З появою нового учасника процесуального процесу — "помічника слідчого", звичайно функції спеціаліста змінюються, наприклад, використання криміналістичної і оперативної техніки передається помічнику слідчого.

Помічник слідчого (далі — помічник) — це особа, наділена певними повноваженнями і допомагає слідчому виконувати свої професійні функції. Він постійно разом із слідчим виконує організаційні, розшукові, слідчі дії по розслідуванню і попередженню злочинів. Тому помічник бере участь в діяльності слідчого на всіх стадіях попереднього слідства, а не тільки в проведенні слідчих дій і застосуванні технічних засобів.

При підготовці до слідчих дій помічник може: а) підібрати і підготувати необхідні технічні засоби — документи, об'єкти і необхідні матеріали, забезпечити засобами зв'язку і транспорту і т. ін.; б) створити умови для проведення слідчих дій; в) вибрати найбільш раціональні тактичні прийоми виконання слідчих дій; г) підготувати необхідні процесуальні документи; д) викликати свідків, потерпілих, запросити понятих, спеціаліста; е) витребувати документи, предмети-джерела інформації тощо.

При проведенні слідчих дій помічник може і зобов'язаний за вказівкою слідчого застосовувати: 1) технічні засоби виявлення і фіксації доказів; 2) вести попереднє дослідження джерел інформації і про результати повідомляти слідчому; 3) звертати увагу слідчого на обставини, пов'язані з виявленням, фіксацією слідів злочину; 4) за дорученням слідчого вести протоколювання.

На заключній стадії розслідування помічник бере участь в оформленні кримінальної справи, ознайомленні учасників у відповідності до ст. 217, 218 і 219 КПК України з матеріалами кримінальної справи.

Отже, помічник — це посадова особа, що постійно працює із слідчим і допомагає йому виконувати свої професійні функції. Помічник не підміняє слідчого, а тільки робить його працю більш продуктивною та ефективною.

Межі допуску технічних засобів. Межі — це просторові чи часові обмеження для конкретної соціальної діяльності і її засобів, в тому числі і, збір криміналістичної інформації технічними засобами^Л Вище зазначалося, що допустимість має дві взаємопов'язані

сторони: правову і технічну.

Правова сторона передбачає допустимість технічну, тимчасом як технічна не завжди вимагає належності правової.

Суть технічної допустимості торкається меж застосування прилада (пристрою), пов'язаних з конструктивними особливостями і об'єктивними закономірностями, що лежать в основі прилада, і відображає: а) характер об'єктивної закономірності технічного

засобу; б) глибину дослідження; в) точність технічного засобу.

Об’єктивна закономірність, що лежить в основі засобу, визначає його цільове призначення, що дозволяє класифікувати технічні засоби взагалі і криміналістичні зокрема. Разом з тим межі використання залежать не тільки від цільового призначення пристрою, але й можливості досягнення практичного результату.

Глибина дослідження чи можливість технічного засобу визначають межі (границі) технічного засобу, в рамках яких застосування ефективне, а отримані результати об'єктивні. Від технічних засобів неможливо вимагати більше, ніж дозволяє об'єктивна можливість пристрою. Оптичним мікроскопом не можливо отримати інформацію про будову об'єкта на молекулярному рівні. Для цього необхідний електронний мікроскоп.

Точність отримуваних технічним засобом результатів є межею застосування засобів для дослідження. Точність — це ступінь наближення істинного значення процесу, предмета, речовини до його номінального значення. Точність відображає характер вимірювання, тобто ступінь наближення отриманих результатів до істинного значення вимірюваної величини. Ця характеристика

лежить в основі класифікації технічних засобів за класами точності. Клас точності визначає межі погрішностей, що допускаються державними стандартами, наприклад, межі точності зважування на пружинних, механічних і електронних вагах; визначення об'єму певним методом; точність обробки поверхні; обчислення і т. ін.

Форми і межі застосування технічних засобів для збору криміналістичної інформації створюють умови для об'єктивності оцінки і використання в доказах.