Механізм учинення злочину та виникнення криміналістичної інформації
— це розділ криміналістики, що являє собою сукупність вчень про злочин як про діяльний, так і про інформаційний процес, його структуру, взаємозв'язок і відношення між його елементами, як, наприклад, "злочинець — предмет замаху", "злочинець — потерпілий", "злочинець — спосіб дії" тощо.
Вчення — теорія механізму злочину вміщує пізнання форм руху матерії, що лежать в основі утворення слідів та виникнення криміналістичної інформації.
Вчення про механізм злочину — відносно новий розділ науки криміналістики і знаходиться на стадії формування. Злочин як динамічна система виникає та перебігає у матеріальному середовищі. Пізнання елементів цієї структури розкриває одну із сторін механізму злочину — виникнення криміналістичної інформації.
Методологічну основу злочину складають матеріалістична діалектика, закони та категорії логіки, апарат теорії інформатики. Загальна властивість матерії — відображення, притаманні всім об'єктам матеріального світу живої та неживої природи. Перебуваючи на орбіті події злочину, вони стають джерелами інформації.
Поняття "відображення" пов'язують із взаємодією як елементом механізму, внаслідок якого виникають відображення — сліди злочину. Тому вчення про механізм взаємодії та форми матерії є основою криміналістичного вчення про утворення слідів. Головним елементом механізму злочину є суб'єкт. Пізнання прийомів поведінки суб'єктів у процесі вчинення злочину і механізму відображення цієї діяльності в матеріальному середовищі є елементом теорії механізму злочину.
3.