<<
>>

§4. Характеристика джерел криміналістичної інформації

Люди — джерела ідеальних відображень. Ідеально відображає реальність тільки людина, яка наділена розумом і свідомістю. В кримінальному процесі люди — джерела криміналістичної інформації — це обвинувачений, потерпілий, свідок, спеціаліст, громадський позивач і відповідач.

Вони зберігають відображення (сліди злочину) у вигляді уявних образів — слідів пам'яті. Ідеальний слід — це суб'єктивний уявний образ, що називається слідом пам’яті, він принципово відрізняється від матеріального сліду. Розглянемо ці відмінності.

По-перше, ідеальний слід нематеріальний, хоча знаходиться у матеріальному субстраті. Він несе інформацію (відмінності) про реальний предмет, подію, факт, з яким коли-небудь взаємодіяло джерело.

По-друге, ідеальний слід суб'єктивний, він бідніший за оригінал, до того ж адекватність його оригіналу залежить від суб'єктивних і об'єктивних факторів сприймання джерел відображуваного об'єкта.

По-третє, ідеальний слід — це не тільки одноразове відображення реальності, але й сума досвідних, наукових знань, здобутих джерелом у практичній діяльності. Таким джерелом у кримінальному процесі є спеціаліст, консультант, помічник слідчого.

По-четверте, ідеальні сліди відрізняються від матеріальних механізмом утворення і способами використання їх у процесі доказування. Механізм утворення ідеальних слідів-відображень залежить від їхньої взаємодії. За характером формування сліду пам'яті (уявного образу) всі джерела криміналістичної інформації про конкретну подію (розслідуваний злочин) можна розділити на три групи:

1) особи, які безпосередньо сприймали події злочину, або ті, які брали участь у ньому (обвинувачені, потерпілі, свідки, очевидці);

2) особи, які опосередковано сприймали події злочину, або ті, які отримали інформацію з інших джерел (свідки, поняті, технічні помічники у слідчих діях, цивільний позивач, відповідач, посадові особи, спеціалісти); 3) сторонні особи, які не причетні до подій злочину, але мають загальну інформацію (знання) про них у вигляді узагальнень, практичних даних чи наукових знань.

Таким джерелом є спеціаліст. Ідеальні сліди-знання про криміналістичні джерела, засоби і методи їх дослідження та використання можна назвати сліда-

ми спеціальних знань, процес накопичення яких відбувається поступово у соціальній сфері.

Джерела матеріальних відображень — це об'єкти матеріального світу, головним чином, неживої природи, які елементарно відображають події злочину, оскільки були "присутніми" під час його вчинення.

Всі матеріальні тіла прийнято називати речами, котрі ще на світанку криміналістики називали "німими свідками", якщо вони були на місці злочину в момент його вчинення.

Речі являють собою криміналістичні джерела, які можна об'єднати в декілька груп. Такими є:

1) предмети обстановки місця події (стілець, стіл, будова і т. п.);

2) об'єкти безпосереднього замаху (речі, цінності, гроші, транспортні засоби, тварини); об'єкти біологічного походження (тканини, органи людини);

3) засоби вчинення злочину (знаряддя, зброя, предмети, інструменти, механізми, фізичні явища, сильнодіючі і радіоактивні речовини);

4) предмети, залишені злочинцем, учасниками злочину на місці події (недокурок, сірник, шапка, хустина і т. п.);

5) речі, що випадково потрапили на місце події або умисно залишені після події злочину.

Всі ці речі в широкому розумінні є слідами — речовими джерелами криміналістичної інформації. Як правило, вони прості джерела. Однак серед них особливе місце належить слідам нашаруванням, які утворені за рахунок не структури і маси слідосприймаючої речовини предмета, а внаслідок нашарування на нього частини, що відокремилась, цілого слідоутворюючого об'єкта або третьої речовини, що знаходиться на ньому,— фарби, забруднення. Слід нашарування відрізняється від сліду сприймаючого об'єкта, який тільки виконує роль носія і не відображає слідоутворюючий об'єкт. У цьому випадку джерело являє собою систему: а) речовини, безпосередньо формуючої слід-відображення, і б) матеріалу носія, на якому виявлено слід.

Між речовинами-засобами вчинення злочину, речами безпосередньо формуючими слід, немає чітких меж, оскільки носіями відображень одночасно є як слідоутворюючий, так і слідо- сприймаючий об'єкти. Останнє особливо характерне для утворення мікрослідів.

Системні джерела криміналістичної інформації. Розглянуті вище джерела люди і речі є простими, тому що кожний по-своєму відображає: людина — ідеально, а річ — матеріально. Якщо в процесі судового розгляду для отримання інформації в одній пізнавальній процедурі (слідчій дії, оперативному заході) одночасно використовуються два джерела, то вони створюють складну систему простих джерел, яка відображає сумарну інформацію ідеального та матеріального відображень. Таке джерело називається системним і схематично позначається як "людина ^ річ" або "люди ^ речі".

У структурі системного джерела людина розглядається як джерело ідеальних відображень — слідів пам'яті, уявних суб'єктивних об- 120

разів, слідів-знань (наукових і досвідних). У процесуальному розумінні люди — це учасники події злочину, які безпосередньо його сприймали, чи ті, які брали в ньому участь. Вони потенційно мають сліди-відображення, необхідні для вирішення певних питань при провадженні кримінальних справ (ст. 75 КПК України).

Складне, чи системне, джерело відрізняється від простого тим, що воно відображається сумарно, аналітично. Тому існуюча інформація відрізняється новизною і не схожа ні на ідеальну, ні на матеріальну. Наприклад, слід взуття безпосередньо не відображає зросту людини, яка носить це взуття. Спеціаліст, який володіє науковими і досвідними знаннями про закономірності співвідношення довжини ступні і зросту, інтерпретує матеріальне відображення на підставі ідеальних відображень і робить висновок про зріст людини, яка залишила слід. Ця нова інформація відрізняється від матеріальних та ідеальних відображень.

Механізм одночасного використання двох простих джерел схематично має такий вигляд. Суб'єкт сприймає матеріальний слід- відображення, декодує сигнально-знакове відображення і порівнює його із слідами-знаннями, що зберігаються в його пам'яті.

Якщо ідеальні сліди-знання збігаються з характером матеріального відображення, тобто отримано код прочитання сигнально-знакового відображення, то спеціаліст не тільки зчитує матеріальну інформацію, але й інтерпретує її у світлі своїх спеціальних знань.

Таким чином, механізм утворення нової інформації у системному джерелі являє складний психічний взаємозв'язок, коли ідеальне проектується на матеріальне, відбуваються "накладення" і зіставлення двох видів відображень, зосереджених у простих джерелах.

Особливостями використання складних (системних) джерел є такі положення:

а) застосування джерел "люди-речі" викликає появу нової інформації, яка у кожному простому джерелі відсутня;

б) складне (системне) джерело — поняття криміналістичне, оскільки реалізація спеціальних знань при використанні складного джерела потребує проведення процесуальних процедур, без дотримання яких отримана інформація втрачає доказове значення;

в) поняття складного (системного) джерела дозволяє класифікувати дії, використовуючи джерела як основи.

<< | >>
Источник: Біленчук П. Д., та ін.. Криміналістика.: Підруч. для слухачів, ад'юнктів, викладачів вузів системи МВС України / П. Д. Біленчук, О. П. Дубовий, М. В. Салтевський, П. Ю. Тимошенко. За ред. акад. П. Д. Білен- чука.- К.: ATIKA,1998. - 416 с.. 1998

Еще по теме §4. Характеристика джерел криміналістичної інформації:

  1. 4. Поняття, види і загальна характеристика джерел криміналістичної (процесуальної, доказової) інформації.
  2. Джерела криміналістичної інформації
  3. §3. Джерела криміналістичної інформації та їх класифікація
  4. Глава 9. ОСНОВИ СЛІДОУТВОРЕННЯ ДЖЕРЕЛ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
  5. § 1. Звук як джерело криміналістичної інформації при розкритті злочину і розшуку злочинця
  6. Джерела та характеристика криміналістичної методики
  7. §4. Технічні засоби експертного дослідження матеріальних джерел для збирання криміналістичної інформації (експертна техніка)
  8. § 6. Джерела інформації та методи, що використовуються при формуванні основних елементів криміналістичних характеристик окремих видів злочинів
  9. 9. Класифікація засобів криміналістичної техніки, прийомів і методів збирання та дослідження криміналістичної інформації. Правова та етична регламентація їх застосування у розкритті та розслідуванні злочинів.
  10. 8. Поняття і завдання криміналістичної техніки як розділу криміналістики. Галузі криміналістичної техніки та їх роль у збиранні і дослідженні інформації щодо злочину та його учасників.
  11. §2. Поняття криміналістичної інформації
  12. Механізм учинення злочину та виникнення криміналістичної інформації
  13. §1. Поняття і класифікація методів збирання криміналістичної інформації технічними засобами