4.5. Судовий перегляд актів інститутів Європейського Союзу

Норми, які стосуються судового перегляду актів Співтова- риства,  є важливим процесуальни м  інститутом права Спів - товариства та суттєвою гарантією захисту індивідами своїх прав від зловживань з боку  інститутів ЄС.

1  Див.: Справи С-104/89amp;37/90 , Mulder v. Commission and Council (1992) EC R

1-3061.

48

відшкодувати  всі можливі збитки, завдані позивачеві прийняттям неправомірного акта. За ст. 232  Договору про Співтовариство (яка доповню є ст.  230)  ЄС П  може розглянути бездіяльність інститутів ЄС, коли на них покладено обов'язо к вчиняти дії.

4.5.1. Елементи судового перегляду актів інститутів Європейського Союз у

за ст. 230 Договору про Співтовариство

Належність акта  до типу, що може бути  переглянутим ЄСП. До такого типу належать регламенти, директиви та рішення. Рекомендації та висновки виключено з кола актів, що розгля- даються  ЄСП .  Проте кожного разу, розглядаючи певний акт на його відповідність вимогам Договору про Співтовариство, ЄС П  має  аналізувати  не лиш е форм у акта,  але також його сутність,  а відтак,  можливі ситуації,  коли рекомендаці ю чи висновок буде перекваліфіковано на прихований  регламент, ди- рективу чи рішення та подано на судовий перегляд1.

Статус  позивача.   Позивач і  можут ь  бути  привілейован і (держави-члени ЄС, Рада Міністрів, Комісія та Європейський Парламент2)  або непривілейовані (індивіди, за певних обставин). Індивід може оскаржити:

а) рішення, адресоване до нього;

б) рішенн я у формі регламенту;

в) рішення, адресоване до іншої особи, якщ о воно безпосе- редньо та персонально стосується позивача.

У цьому разі випадки "б" та "в" зажди викликають найбільші труднощі. Якщ о акт має форму регламенту, потрібно довести, що за суттю він еквівалентний рішенню. Також необхідно  до- вести, що позивач безпосередньо та персонально заінтересований. Найчастіше у практиці ЄС П було задоволено скарги, що стосу- валися конкурентного права3.

Підстави оскарження акта інституту ЄС: а) перевищення повноважень органом чи інститутом ЄС під час прийняття акта; б)  порушенн я  істотної  процесуально ї норм и  права  Співто - вариства; в) акт інституту ЄС порушує норми Договору про Співтовариство або будь-яку іншу норму права Співтовариства; г) зловживання повноваженнями з боку  інституту ЄС. Ці під- стави не є взаємовиключними, тобто оскарження може бути здійснено одночасно за кількома підставами.

1 Див.: Справа 60/81, IBM v. Commission (1981) ECR 2639, (1981) 3 CML R 635.

2 Див. : Справа С-70/88 , European Parliament v. Council (Chernobyl Case) (1980) EC R 1-2041, (1992) 1 CML R 91.

3 Див. : наприклад : справи 56 amp; 58/64, Etablissements Consten SA and Grundig v.

Commission (1964) EC R 299, (1996) CML R 418.

49

Додержання процесуальних строків. За ст. 230 Договору про Співтовариство позивач повинен подати скаргу  протягом 2 мі- сяців від дати: а) публікації акта Співтовариства (у випадку регламенту); б) повідомлення про захід  (акт) позивача (у ви- падку рішень);  в) дня, коли позивач дізнався про акт (захід) (за браком повідомлення). Після закінчення цих строків скаргу не може бути подано. За наявністю поважних причин можливе продовження зазначених строків.