1.3. Створення Європейського Союзу

Договір   про     Європейський   Союз   (Маастрихтський  Договір) (1992 p.). Метою Європейськог о Союзу (ЄС ) є створенн я еко- номічного та валютного союзу, зокрема запровадженн я єдиної валюти,  проведенн я спільно ї політик и  в галузі закордонни х справ і безпеки, встановлення єдиного громадянства ЄС , спів- робітництв о  у сфер і  юстиці ї та   внутрішні х справ .  Новим и напрямам и діяльності  ЄЕ С  (назву Європейськог о  Економіч - ного Співтовариства Маастрихтським  Договором було змінен о на Європейське Співтовариство (далі за текстом-Співтовариство) стали: освіта, культура, охорона здоров'я , захист прав спожи - вачів та транс-європейськ а мережа комунікацій .  Зросла роль

10

Європейської Ради, що визначає основні напрям и політичної діяльності ЄС .

Договір про Європейськи й Союз затвердив триопорну струк- туру ЄС (рис. 1):

1) Європейськ е  Співтовариств о  (раніш е  —  Європейськ е Економічне Співтовариство, Європейське Співтовариство з атом- ної енергії та Європейськ е  Співтовариств о вугілля та сталі) (розділи 2, 3, 4);

2) Співробітництв о в галузі закордонни х спра в і безпек и

(розд. 5);

3) Співробітництво з юстиції та поліції в кримінальних спра - вах (розд. 6)';

Згідно з Договором про ЄС діяльність Співтовариства регулю- ється наддержавни м законодавство м  Співтовариства.  Співро - бітництво в другій та третій опорах (англ. pillars) відбувається шляхом міжурядової співпраці держав-члені в (рис.  1).

Договір  про   створення  Європейського  Економічного  Простору (ЄЕП)  (1992 p.).    Це й  Догові р  був  укладени й  між  країнам и ЄАВТ та державами-членам и ЄС. Договір про ЄЕ П розглядався я к еквівален т членств а  і  ма в  інтегруват и  економік и  краї н ЄАВТ до ЄС , не надаючи їм   права участі в роботі його ін- ститутів.

Самміт  глав  держав-членів  ЄС у  Копенгагені   (1993 p.).   На цьом у зібранн і держави-член и  Є С  проголосили ,  щ о  країн и Центральної та Східної Європи , з яким и підписано угоди про асоціацію, можуть у майбутньому стати членами ЄС , та вста- новили критерії, за яким и буде оцінюватися готовність держави - кандидата вступити до ЄС.

Підписанн я Угоди про партнерство і співробітництво між Україною та Європейським и Співтовариствами та їх державами - членами у Люксембурзі (16 червня 1994 p.).

Набуття членства в  ЄС Австрії, Фінляндії та Швеції (1995 p.). Україна стала членом Ради Європ и (1995 p.).

Амстердамський Договір (1997р.) встановлює принцип и "про- зорості" та "відкритості" ЄС. Таки м чином , рішенн я в рамках ЄС мають прийматис я максимальн о відкрито і бути наближе- ним и до громадян ЄС. Проголошуються принцип и поваги прав людини , демократії та верховенства  права, на яких грунтується ЄС , і дотриманн я яких є умовою для вступу до нього. До ст. 2

Договору про Співтовариство включен о нові завданн я Спів -

1   Назву змінен о  за Амстердамським Договором . Попередн я назва — "Спів- робітництво в галузі юстиції  та внутрішніх справ".

11

товариства: забезпечення високого рівня зайнятості населенн я і забезпечення "свободи, безпеки та справедливості".

Одніє ю з найбіль ш суттєвих змін ,  внесени х до Договор у про Співтовариство , є віднесенн я частини питань , що раніш е регулювалис я  в  третій  опорі  (співробітництво  з  юстиції та поліції   в   кримінальних   справах),   до    першо ї   опор и    (Спів- товариство) та включенн я їх до розділу, що розгляда є вільне пересуванн я осіб:  візи,  імміграція ,  наданн я   притулку ,  спів - прац я  у цивільни х справах. Амстердамськи й Догові р тако ж інтегрував Шенгенськ і домовленост і про візову політику для громадян інших країн1   у законодавство Співтовариства, завдяки чому було усунен о дублююч і структури у механізм і  робот и

Європейськог о  Союзу.

Початок переговорів про членство в ЄС з Кіпром, Польщею , Словенією, Угорщиною та Чехією (1998 p.).

В одинадцят и державах-члена х ЄС  1  січн я  1999 р. було введено єдин у грошову одиниц ю — євр о — у безготівкови й обіг.

Набуття юридично ї сили Угодою про партнерств о і спів - робітництво між Україною та ЄС (1 березня 1998 p.).

Концепція  розвитку  (Agenda)  2000  (1999 p.)2     ЄС   визнача є

країн и Центрально ї та Східної Європи , з яким и він  готовий розпочати переговори  про членство в ЄС (Болгарія, Естонія, Кіпр, Латвія, Литва, Польща, Словаччина, Словенія , Румунія, Угорщина, Чехія).

На самміті глав держав-члені в Європейськог о Союзу в Гель- сінкі Європейськ а  Рада ухвалює Спільну стратегію ЄС   щодо України (1999 p.).

Ніццький Договір  (2001 р.)  став  необхідним  кроко м  у  під- готовці ЄС до майбутнього розширення .  Перспектива вступу нових членів д о   ЄС вимагала негайни х структурних рефор м Європейськог о  Парламенту ,  Ради  Міністрів та Європейсько ї Комісії.  Між іншим , було збільшено загальну кількість місць у Європейськом у Парламенті, але водночас зменшен о їх кіль- кість для кожної окремої держави-члена .  Крім того, суттєвих змін зазнала система прийнятт я рішен ь Радою Міністрів — був збільшений перелік питань, які вирішуються представникам и держав-членів кваліфіковано ю більшістю голосів. Запроваджені д о установчих договорі в Є С змін и дозволил и державам ,  щ о

1 Докладніш е див. про Шенгенськ у  Угоду тему 18.

2 Agenda 2000 (СО М (97) 2000 final).

12

приєдналис я до ЄС після 2003 p., брати участь у керуванні

Співтовариством та ЄС на рівні з іншим и державами-членами .

Європейський Конвент (2001 p.). У м. Лааке н (Бельгія) Євро - пейськ а  Рада прийнял а Деклараці ю  про  майбутн є  ЄС ,  як а відкрила шлях до подальших реформ інституційного та консти - туційного устрою ЄС. Було  створено Європейський Конвент — тимчасови й міжурядовий орган для підготовки проекту Консти - туційного Договору ЄС.  Головою Конвенту було призначен о колишньог о президента Франції Валері Жискар а д'Естена .

Європейськи й Конвент складався зі 105 членів, зокрема до його складу увійшли представник и голів або урядів держав - членів та держав-кандидаті в ЄС ,  посланц і  від національни х парламентів держав-членів та держав-кандидатів , представники Європейського Парламенту, Європейської Комісії,  Економічного та соціального комітету, Комітету регіонів.

У дванадцяти  державах-членах ЄС з 1 січня 2002 р. в обіг поступили готівкові євро (банкнот и та монети).

Набули  чинності Акти вступу до ЄС Естонії, Кіпру, Латвії, Литви, Мальти,  Польщі, Словаччини, Словенії, Угорщини, Чехії (2003 p.).

Європейськи й Конвент ухвалив проект Конституційного До - говору ЄС (2003).

Започатковано    "Європейську    політику   сусідства"  (2003  p.), яка стосується відносин між ЄС  та країнами-сусідами. Голов- но ю  мето ю  Європейсько ї  політик и  сусідства   є  поширенн я загальноєвропейських цінностей поміж "тісного кола  друзів"1. Вона полягає у  наданні певних стимулів у обмін на виконанн я відповідних вимог і реалізується через  Плани дій, які прий - маються окрем о щодо кожної країни-сусіда. Політика сусідства розповсюджується на: Азербайджан, Атжир, Білорусь,  Вірменію, Грузію ,  Єгипет ,  Ізраїль ,  Йордан ,  Ліван ,  Лівію ,  Марокко , Молдову, Палестинську Автономію, Сирію, Туніс та Україну.

План и дій було укладено ще не з усіма країнами-сусідами,  але Європейськ а  політик а  сусідства передбача є їх укладенн я  в майбутньому. Такі плани дій визначатимуть конкретні спільні завдання ,  етапи і строк и їх реалізації у сфера х політичних , соціально-економічних , ринкових реформ , торгівлі, юстиції gt;та внутрішніх справ, енергетики, транспорту, культури тощо.

1   Комюнік е Європейсько ї Комісії "Широк а Європа-Сусідство" (СО М (2003)

104 final).

13

Прийняття Закону України від 18 березня 2004 р. "Про За- гальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства  Європейського   Союзу".   Головним и  завданням и Загальнодержавної  програми адаптації законодавства України до законодавства ЄС є забезпечення відповідності законодавства України зобов'язанням , що випливають з Угоди про партнерство

і співробітництво між Україною і ЄС , створенн я правової бази для інтеграції України до ЄС тощо. Метою адаптації законо - давства України до законодавства ЄС є досягненн я відповід- ності  правової систем и  України  правовій системі  ЄС   (acquis communautaire) з   урахуванням  критеріїв,  що  висуваються  ЄС до держав, як і мають намір вступити до нього.

Зако н визначає acquis  communautaire як правову систему ЄС , включаючи рішенн я судових органів Співтовариств, та перед- бачає поетапне прийнятт я і впровадження нормативно-правових актів України, розроблених з урахуванням законодавства ЄС1.

Підписання Конституційного Договору ЄС у м. Рим (Італія) головами  урядів   держав-членів   ЄС  (2004  p.).   Це й  докумен т включа в у себ е  всі  існуюч і установч і угоди  ЄС та Харті ю основних прав ЄС. Після набранн я чинності Конституційного Договору ЄС усі попередні джерела первинног о права ЄС були замінен і  н а єдини й  кодифіковани й  акт —  Конституційни й Договір ЄС .

Основно ю  новаціє ю  Конституційног о Договор у  Є С  стала заміна незграбної триопорно ї структури ЄС  на єдиноопорну , хоча спеціальні міждержавні сфери зовнішньої політики, безпеки та юстиції та кримінально ї поліції було збережено. Крім того, було усунено колізії між Договоро м про ЄС та Договоро м про Співтовариств о  шляхо м  визначенн я  міжнародно ї  право - суб'єктності ЄС. Дл я вступу в дію Конституційного Договору ЄС була необхідність його ратифікації всіма державами-членам и ЄС. ЗО травня 2005 р. французькі громадяни висловилис ь проти ратифікації Конституційного Договору ЄС , а 2 червня 2005 р. негативне ставленн я до ратифікації було висловлен о за резуль- татами  референдуму у Нідерландах. Станом на 1 січня 2007 р. Конституційни й Договір ЄС ратифікували 15 держав — членів ЄС (Австрія,  Бельгія,  Греція,  Естонія,  Іспанія ,  Італія,  Кіпр, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта,   Німеччина ,  Словаччина , Словенія та Угорщина).

1   Більш детально див.: Петров Р.А. Понятт я "acquis communautaire " у праві

Європейськог о Союзу // Прав о України. — 2003. — № 9. — С. 142—146.

14

Затверджено  План  дій   Україна-ЄС  (2005 p.).   Підписанн я Плану дій Україна-Є С 21 лютого 2005 р. підкреслю є нови й рівень відносин між Україною  та Співтовариством. Цей план має на меті зміцненн я стратегічного партнерства та передбачає, зокрема, спільні дії з наближенн я законів України до  стандар - тів ЄС , а тако ж з дотриманн я  прав людини ,  впровадженн я ринкової економіки , стабільного розвитку, зменшенн я бідності тощо.  Він також передбачає збільшення фінансової допомог и Україні з боку Співтовариства.

Рада Міністрів виключила Україну зі списку країн з нерин - ковою економіко ю в антидемпінговому законодавстві Співто- вариства1 .

Вступ до ЄС Болгарії та Румунії (2007 p.).

Початок переговорів про укладення нової угоди між ЄС та

Україною про "поглиблене" співробітництво (2007).

13 вересня 2006 р. Європейськ а Комісія запропонувала роз - почати переговори з Кабінетом Міністрів  України про укла- денн я нової угоди про "поглиблене" співробітництво. Ця угода замінить Угоду про Партнерство та Співробітництво, дія якої завершується у 2008 р. Передбачається, що метою угоди про "поглиблене "  співробітництв о  буде  створенн я  зон и  вільно ї торгівлі між Україною та ЄС і поглиблене співробітництво у політичній, економічній сферах, а також наближенн я україн- ського законодавства до права ЄС.

13 грудня 2007р.  підписання главами держав-членів ЄС Догово- ру про Реформи (Лісабонський Договір) у  м. Лісабон (Португалія).

Лісабонськи й Договір фактичн о  переносит ь головні поло - женн я та новели Конституційного Договору ЄС до установчих договорів ЄС . Таки м чином , на відміну від Конституційного Договору ЄС , яки й мав на меті консолідацію усіх установчих договорів ЄС , Лісабонськи й Договір їх просто доповнив . Дл я подальшого застосування Лісабонськи й Договір міститиме пере- хресні посиланн я на існуючі установчі договори ЄС. Зокрема , Лісабонськи й Договір скасовує Європейськ е Співтовариство та надає Європейськом у Союзу статус міжнародної організації та юридичної особи, посилює роль Європейськог о Парламенту та національних парламентів держав-членів ,  скасовує триопорн у структуру ЄС ,  встановлю є  посаду  Президент а  Європейсько ї

1 Див : Регламент 2117/2005 Ради Міністрів, яки й доповню є  Регламент 384/96 про захист прот и демпінговог о імпорт у з країн-н е члені в ЄС від 21  грудня

2005 p. (O.J. 2005 L340).

15

Ради тощо. Зараз проходить  процес ратифікації Лісабонського Договору державами-членам и ЄС. Негативний результат рефе - рендуму в Ірландії 12 червня 2008 р. ставить під сумнів перспек - тиву вступу в дію цього договору у найближчому майбутньому.

З грудня 2008  р. Європейська Комісія запропонувала ініціа- тиву "Східне Партнерство" для східних  країн—сусідів (Арменії, Азербайджану, Беларусі, Грузії, Молдови та України). Східне Партнерств о  передбачає політичн у асоціаці ю та економічн у інтеграцію цих країн до  ЄС та поступову лібералізацію візового режиму.

Контрольні питання

1. З яко ю метою було створено ЄЕ С та ЄС?

2. Що розуміється під триопорно ю структурою ЄС?

3. Які зміни до установчих договорів ЄС були запроваджені

Амстердамським та Ніццьки м договорами?

16