Оцінка ділової активності

Ділова активність означає весь спектр зусиль підприємства в підтримці високої конкурентноздатності підприємства і техніко-економічних показників діяльності. Результат - висока рентабельність і стійкий фінансово-економічний стан підприємства.

Коефіцієнт оборотності активів визначається відношенням виторгу від реалізації продукції до середньорічної вартості майна підприємства. Він показує кількість оборотів загального капіталу підприємства за рік (може аналізуватися й інший період часу) чи скільки грошових одиниць реалізованої продукції принесла кожна грошова одиниця активів. У динаміці він повинний розраховуватися в порівнянних цінах і зростати. Зменшення свідчить про погіршення використання майна підприємством.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує, скільки разів у середньому протягом звітного періоду дебіторська заборгованість перетворюється в кошти, тобто погашається. Він розраховується шляхом розподілу виторгу від реалізації продукції на середньорічну вартість чистої дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги. Цей коефіцієнт, у динаміці зіставляється з коефіцієнтом оборотності кредиторської заборгованості і показує якість проведення кредитної політики підприємством. Середній період перебування засобів у дебіторській заборгованості (у днях) можна одержати діленням кількості днів у періоді на коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості:

Для оцінки ефективності механізмів кредитного контролю в компанії можна порівнювати терміни погашення дебіторської заборгованості з фактичними термінами оплати рахунків покупцями.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості визначається діленням собівартості реалізованої продукції на середньорічну вартість кредиторської заборгованості. Середній період обороту (погашення) кредиторської заборгованості розраховується діленням числа днів у звітному періоді на коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості.

Коефіцієнт оборотності матеріальних оборотних коштів (запасів) розраховується діленням собівартості реалізованої продукції на середньорічну вартість запасів підприємства. Зниження в динаміці цього показника свідчить про відносне збільшення виробничих запасів, незавершеного виробництва чи про зменшення попиту на готову продукцію. Коефіцієнт показує, скільки оборотів за період зробили запаси, тобто скільки разів вони перенесли свою вартість на готові вироби.

Тривалість обороту запасів можна розрахувати як відношення кількості днів у періоді до коефіцієнта оборотності запасів. Цей показник характеризує період часу, протягом якого запаси перетворюються в реалізовані товари.

Аналіз ділової активності включає також визначення тривалості операційного і фінансового циклів, а останній саме і показує тривалість оборотності оборотного капіталу. Вона визначається як сума періоду обігу запасів і дебіторської заборгованості за мінусом періоду обігу кредиторської заборгованості.

Якщо значення даного показника позитивне, то підприємство відчуває потребу в коштах, що можна перевірити, розрахувавши додатково поточні фінансово-експлуатаційні потреби підприємства, або робочий капітал. Підприємству доцільно регулювати період погашення кредиторської заборгованості так, щоб значення показника тривалості обороту оборотного капіталу прагнуло до негативного значення при досить високому значенні показника абсолютної ліквідності.

Заключним етапом оцінки ділової активності може бути аналіз впливу показників ділової активності на кінцевий показник ефективності діяльності підприємства - рентабельність активів за допомогою розгорнутої багатофакторної мульти- плікативної моделі Дюпона [10, с. 120]

де 77- чистий прибуток; N- обсяг продажів; ДЗ - дебіторська заборгованість; OA - оборотні активи; KO - короткострокові зобов'язання; ПК - позиковий капітал; BK - власний капітал.

У цій моделі рентабельність активів прямо пропорційна зміні рентабельності продажів, оборотності дебіторської заборгованості, частки дебіторської заборгованості в оборотних активах, коефіцієнта загальної (поточної) ліквідності, частки короткострокових зобов'язань у позиковому капіталі, співвідношення позикового і власного капіталу, коефіцієнта автономії. Застосовуючи метод ланцюгових підстановок можна виявити частку впливу кожного фактора на результуючий показник.

8.3.