Потреба як джерело активності

Найважливішою характеристикою психіки є її активність, необхідна для підтримки життєво важливих зв’язків організму з оточуючим. У взаємодії організму і середовища виникають вихідні причини активнос­ті - потреби.

Потреба - це стан нужди, що виражає залежність організму від кон­кретних умов існування, і виступає джерелом його активності.

Потреба фіксує зв’язок психіки з навколишнім світом, це - не тільки внутрішній стан, але й необхідність у чомусь поза організмом.Людські потреби істотно відрізняються від тваринних.

У тварин їх природна організація наперед визначає певне незмінне коло предметів, які є об’єктом потреб. Наприклад, вроджена потреба бобра - будувати загати - визначає і певні предмети, які можуть її задо­вольняти (порода дерева, форма стовбуру, його близькість до води). Якщо фіксований у потребі матеріал відсутній, то бобер не здатний йо­го чимось замінити. В експерименті на березі річки, де жили бобри, бу­ли складені готові стовбури дерев, але тварини поводились так, ніби не помічали їх, будуючи загати як завжди. Змінити свою природну програ­му і скористатись готовим матеріалом тварини нездатні.

По-іншому відбувається у людини. Потреби формуються у вихован­ні, способи їх задоволення визначаються суспільством й вдосконалю­ються, а коло їх постійно розширюється. Так, потребав їжі - біологічна, але щоб харчуватись, людина купує продукти, готує їх певним чином, споживає з дотриманням культурних норм.

У тварин всі потреби біологічно зумовлені й передаються спадково. Людина відзначається різними за походженням і характером предмету потребами.

За походженням вирізняють потреби:

а) природні, що відображають залежність від умов, необхідних для життя (їжа, сон, тепло);

б) культурні, що фіксують залежність людини від продуктів культу­ри, як матеріальних, так і духовних (спілкування, освіта, одяг).

За характером предмету потреби бувають:

а) матеріальними - в матеріальних предметах (їжа, одяг, житло);

б) духовними - у продуктах духовної культури (читати книгу, слуха­ти музику).

Задоволення потреб можливе лише за допомогою оточуючих пред­метів, які людина оцінює з погляду їх важливості для задоволення пот­реби - їх значущості. Наприклад, спрагу може задовольнити і огірок, але найкраще - вода, яка і має найбільшу значущість у цьому випадку.

Значущість предмету - це втілення в ньому потреб людини. Інколи людина може помилятись і надавати значущість предметам, які наспра­вді її не мають. Так, дитина на уроці добре запам’ятовує яскраві малю­нки, але не пояснення і висновки до них, які більш важливі для навчан­ня. Таким чином, реальне значення предмету для задоволення потреб не завжди збігається з його значущістю.

Отже, людські потреби якісно своєрідні та істотно відрізняються від тваринних, породжуючи особливу форму активності людини - діяль­ність.

2.