ПРИРОДА ПРАВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СПІВТОВАРИСТВА

Від початку діяльності Європейського співтовариства його право формувалось на підставі трьох договорів, що започаткували Європейські Співтовариства — Європейське об'єднання вугілля та сталі, Європейське співтовариство з атомної енергії та Європейське економічне співтовариство.

Незважаючи на те, що право Співтовариства базується на договорах, укладених відповідно до міжнародного права, воно значною мірою дистанційоване від нього. Пояснюється це тим, що міжнародне право націлене на розв'язання конфліктів у правовідносинах між державами, право ж ЄС призначене для поглиблення інтеграції між країнами-членами. Крім того договори про ЄС є правовими документами, мають пряму дію, надають безпосереднє право і накладають обов'язки на окремих осіб та підприємства країн-членів. За визначенням Європейського суду право ЄС є новою системою правових норм, що створює новий правопорядок, незалежний та відмінний від міжнародного права1.

Див. заяви Warner AG у справі 113/77, Toyo Bearing Co. Ltd [1979] ECR1185.

50

Справа 26/62, N.V.Algemene Transport — en Expedite Onderneming van Gend en Loos [1963] ECR 1 at 12. Європейський суд послався на створення "нового правопорядку у міжнародному праві", але у наступних справах пін вже не використовував цього терміна; див. справу 6/64, Costa [1964] ECR 585.

51

Право ЄС діє відокремлено від національного законодавства навіть тоді, коли воно застосовується у національних судах. Відповідно національна законодавча влада не має повноважень змінювати або відміняти його; у разі суперечностей право ЄС має перевагу над національним; його тлумачення є винятковою прерогативою Європейського суду. Згідно його рішень у справі Van Gend en Loos1 країни-члени обмежили свій суверенітет у певній сфері на користь правопорядку ЄС та його законів.

Робота буде виходити з того, що право ЄС є sui generis по своїй природі відмінним, хоча й тісно пов'язаним як з міжнародним правом, так і правом різних країн-членів.