3.2. Загальні принципи права Європейського Співтовариства

ЄС П під загальними принципами права Співтовариства розуміє неписан е право Співтовариства, а саме — загальні принцип и міжнародного права та загальні правові принципи , що поділя- ються всіма державами-членам и ЄС.

1  Див. , наприклад : рішенн я за справам и 16amp;17/62, Confederation  Nationaie des Productions de Fruits et Legumes v. Council  (1962) EC R 471, (1963) CML R 160, та рішенн я за справо ю 41amp;44/70, International Fruit Co.  v.  Commission (1971) ECR

411, (1975) 2 CML R 515. Див. докладніш е тему 4.5.

33

Включення загальних принципі в права до джерел права Спів- товариства є однією з важливих характеристик практик и ЄС П та свідчить про високи й ступінь активності діяльності суддів. ЄС П уповноважени й розвивати судову практик у з метою по- доланн я багатьох прогалин, які залишил и установчі договори та вторинне законодавство Співтовариства.

Юридично ю  підставо ю  включенн я  загальни х  принципі в права до правової систем и  Співтовариств а є такі статті До - говору пр о Співтовариство: ст. 220 (про компетенці ю ЄСП) , ст.  230 (щ о уповноважу є   ЄС П  переглядат и законніст ь актів Ради Міністрів та Європейської Комісії) та ст. 288 (яка передба- чає, що деліктна відповідальність Співтовариства  визначається відповідно до тих загальних принципі в права, які поділяються правовим и системами держав-членів ЄС) .

Щоб бути визнани м ЄС П як загальний, принци п права має поділятися всіма державами-членами . Дл я цього достатньо, щоб відповідний принци п права був сприйняти й правовими система- ми більшості держав-члені в або щоб він відповідав правовому розвитку держав-члені в ЄС .

З метою тлумачення права Співтовариства національним и судами держав-члені в також можуть тлумачитися загальні прин - цип и  права .  Прот е  вон и  н е  можут ь  мат и  пріорите т  пере д нормо ю установчого договору, що є чітко сформульованою1 .

1) принци п поваги фундаментальних прав людини ;

2) принци п  пропорційності;

3) принци п рівності, або недискримінації;

4) принци п правової певності;

5) принци п дотриманн я процесуальних прав;

6) принци п  субсидіарності.

1.  Принцип  поваги  фундаментальних прав людини.  Принци п поваги фундаментальних прав людин и у праві Співтовариства спочатку розвивався в поєднанн і з іншим и принципам и права. У 60 рока х XX ст. ЄС П  розгляну в справу Stauder v.  City of Ulm2, у рішенні за яко ю застосував власну доктрин у фундамен - тальних прав, проголосивши , що ЕС П скасує будь-яке рішенн я ЄЕС , якщ о воно суперечить правам людини .  ЄС П далі вдо- сконали в цю доктрин у в рішенн і у справі Internationale Handel- sgesellschaft GmblP, проголосивши , що повага до фундаменталь -

1 Див. : Справа 40/64, Sgarlata and Others v. Commission (1965) EC R 215, (1966) CML R 314.

2 Див.: Справа 29/69, Stauder v. City of Ulm (1969) ECR 419, (1970) CML R 112.

'Див. : Справа 11/70, Internationale Handelsgesellschaft GmbH v. Einfuhr-und Vor-

ratsstelle fur Getreide und Futtermittel (1970) EC R 1125, (1972) CML R 255.

34

них прав людин и становить невід'ємну частину загальних прин - ципів права Співтовариства, що захищаються ЄСП . Захист таких прав,  що є властиви м дл я конституційни х традиці й держав - членів ЄС , також має бути забезпечено на рівні Співтовариства. Амстердамський Договір  проголошує, що Співтовариство грун- тується на повазі до прав людини*.

2. Принцип пропорційності.  Принци п  пропорційності (англ. proportionality) є одни м з найважливіших загальних принципів , що визнаються правом Співтовариства. Історично цей принци п набув розвитку в німецьком у праві, звідки його і було запозиче - но правом Співтовариства. Принци п пропорційност і застосо- вується, головним чином , в адміністративному праві, заборо - няюч и органам влади встановлювати обов'язки , крім належних

і необхідних для  досягненн я відповідних цілей.

3. Принцип рівності  (недискримінації).  Згідно  з  принципо м рівності (або недискримінації ) (англ. equality, non-discrimination) до всіх осіб повинн о бути однакове ставлення, якщ о  тільки не існує об'єктивни х підстав для іншого. Договір про Співтова- риство прямо забороняє дискримінацію: а) на підставі національ- ності (ст.  12 Договору про Співтовариство)**; б) у сфері оплати праці чоловіків і жіно к (ст. 141 Договору про Співтовариство); в) щодо виробників та споживачів у межах спільної сільсько- господарської політики (ст.  34(2) Договору про Співтовариство).

ЄС П розвинув цей принци п та встановив,  що право Співто- вариства у деяких випадках визнає загальний принцип недискри- мінації2. У рішенн і у справі FrillP  ЄС П встановив, що принци п рівності є одни м з найважливіших принципі в права Співтова-

* Докладніш е цей принцип , а також проблеми, пов'язан і з правами людини , розглянуто в темі 6.

1 Див.: Справа 145/88, Torfaen Borough Council v. Bamp;QpIc (Sunday trading) (1989) EC R 385, (1990) 1 CML R 337. Докладніш е про це див. теми 7—8.

** Слід  пам'ятати , що цей принци п поширюєтьс я лиш е на громадян ЄС .

2 Див. , наприклад : рішенн я за справами 103amp;145/77, Royal Scholten-Honig v.

Intervention Board for Agricultural Produce (1978) EC R 2037, (1979) 1 CML R 675, a

тако ж рішенн я за справо ю 130/75 , Prais v.  Council (1976 ) EC R 1589, (1976 )

2 CML R 708, де ЄС П визнав, що недискримінаці я за релігійною ознако ю є

одни м з принципі в права  Співтовариства.

5  Див.: Справа 1/72, Frilli v.

35

риства. Більше того, Амстердамський Договір у ст. 13  передба- чає,  що  Рада  Міністрів , діюч и одностайн о за пропозиціє ю Європейсько ї   Комісії та після консультацій з Європейськи м Парламентом, може вжити заходів для боротьби  з дискриміна - цією  на  підставах  статі,   расового  чи  етнічного  походження, релігії та   віри,  фізичної неповноцінності,  віку,  сексуальної орієн- тації тощо1.  Таки м  чином ,  Амстердамськи й Договір суттєво розшири в обсяг забороненої дискримінації*.

4. Принцип правової певності. Правова певність (англ. legal certainty) є широки м та важливим принципом ,  що становить підґрунтя права Співтовариства та правових систем багатьох держав-члені в ЄС . Цей принци п поділяється на 2 специфічні субпринципи :  неможливості  зворотної дії (неретроактивності) та  захисту  легітимних  очікувань.

Неможливість зворотної дії (англ. non-retroactivity).  До цього принцип у застосовуються такі правила, а саме:

1) за брако м чіткого свідченн я пр о інш е вважається ,  що законодавство не може мати зворотної дії та поширюватис я на відносини, що виникли до набрання чинності відповідним актом. Це правило, зокрема, не дозволяє вторинному законодавству Співтовариства набирати чинності до його публікації2;

2) за матеріальним правом Співтовариства зворотна дія дозво- ляєтьс я лиш е у випадках ,  кол и законодавч і  цілі не можут ь бути досягнуті інши м чином , за умови, що дотриман о принцип у захисту легітимних очікувань.

Захист  легітимних очікувань (англ. legitimate expectations). Принци п захисту легітимних очікувань тако ж походить з ні- мецького права. Згідно з цим принципом , за браком переважного суспільного інтересу заходи Співтовариства не повинні пору- шувати легітимних очікувань тих, кого вони стосуються3 . При цьому слід пам'ятати ,  що очікуванн я визнаєтьс я легітимни м тільки тоді, якщ о воно є розумним, тобто відповідає реальним сподівання м  "обережної людини".  Принци п легітимни х  очіку- вань не захищає нахабних виграшів та спекулятивної вигоди4 .

1 3 проблем , пов'язани х із сексуальною орієнтацією , див . рішенн я за спра - вою С-249/96 , Grant v. South West Trains Ltd (1998) EC R 1-621, (1998) IRLR 165.

* Докладніш е про принци п рівності йдеться в темі 6.

2  Див. ,  наприклад :  рішенн я за справо ю 88/76, Societe pour /'Exportation des

Sucres v. Commission (1977) EC R 709.

3  За прикла д порушенн я   цього принцип у може  правити регламент, яки й позбавля є вкладникі в можливості користуватися коштам и зі своїх банківськи х рахунків.

4  Див. ,  наприклад :  рішенн я  за  справо ю  2/75 ,  Einfuhr-und  VvorratssteUe fur Getreide und Futtermittei v. Firma C. Mackprang (1975) EC R 607, (1977) 1 CML R 198 та рішенн я за справо ю 338/85, Fratelli Pardini SpA v. Ministero del Commercio con lEstero (1988) EC R 2041.

36

5. Принцип    дотримання    процесуальних   прав.     Процесуальн і права  звичайн о  передбачаютьс я  відповідни м  вторинни м  зако - нодавство м Співтовариства . У випадках , кол и їх не передбаче - н о  прямо ,  заінтересован а особ а  мож е посилатис я  н а загальн і принцип и щод о 1) права бути заслуханою ; 2) обов'язк у відпо - відног о орган у наводит и підстави своїх дій або рішень ; 3) пра - ва на належни й процес .

6. Принцип   субсидіарності.    Принци п   субсидіарност і   (англ . subsidiarity)  походит ь з теологічни х традиці й європейськи х дер - жа в та натуральног о права .  Він не діста в розвитк у в практиц і ЄСП , одна к йог о включен о д о Договор у пр о Співтовариств о т а Договор у пр о  ЄС .

Згідн о  з  Договоро м  пр о  Співтовариство ,   Співтовариство зобов'язане  діяти  в   межах  повноважень,   які  покладено  на  нього цим Договором,   та  цілей,  які  ним  встановлені  (ст.  5  Договор у пр о Співтовариство) . Частин а 2 ст.  5 Договор у про Співтова - риств о передбачає , що у сферах, які не належат ь до його виключ - но ї   компетенції* ,    Співтовариство   зобов'язане   діяти   згідно   з принципом субсидіарності, лише якщо та оскільки цілей  запро- понованого    заходу  не  може  бути   достатньою  мірою   досягнуто самими  державами-членами,   і   тому  їх може  бути  краще  досяг- нуто       Співтовариством.

Д о Договор у пр о Є С Амстердамськи м Договоро м  було додан о Протокол   про   застосування   принципів   субсидіарності   й   пропор- ційності.   Подібни м  чином ,  Лісабонськи й  Догові р  розширю є тлумаченн я принціпі в субсидіарності й пропорційност і та містить Протокол   про   застосування   принципів   субсидіарності   й   пропор- ційності.  Зокрема , у Лісабонськом у Договор і визначається , що принци п субсидіарност і  застосовуєтьс я  у рамка х загально ї та допоміжної , а не виключно ї компетенці ї ЄС . Крім того, принци п субсидіарност і можуть застосовуват и н е тільк и орган и централь - ної влади держав-членів , а і орган и місцевог о самоврядування .

Контрольні питання

1. Розкрийт е зміст первинни х та вторинни х джере л законо - давств а  Співтовариства .

2 . Як і  в и знаєт е принцип и  прав а Співтовариства ,  я к вон и з'явилися ?

3 . Чи м  відрізняютьс я  принцип и  субсидіарност і т а  пропор - ційності ?

* Виключну компетенці ю Співтовариства визначен о в ст. З Договору про

Співтовариство .

3 7