4.2. Доктрина прямої дії права Співтовариства
Принци п верховенства права Співтовариства безпосередньо пов'язани й із принципам и прямого застосування та прямої дії права Співтовариства. У законодавстві Співтовариства не до - статньо визначенн я цих концепцій , проте юридична доктрин а розрізняє їх. Прям о застосовуваними визнаються такі закон и Співтовариства, що діють безпосередньо в правових системах держав-членів, без спеціальної процедури впровадження.
Можли- вість мати "пряму дію" має тільки те законодавство Співтова- риства, як е передбачає права, на які можуть посилатися при - ватні особи під час розгляду конкретної справи в національних судах. Стаття 249 Договору про Співтовариство визначає, що прямо застосовуваними є регламенти. Такого окремого визна - ченн я щодо інших джерел права Співтовариства в Договорі не міститься, а відтак концепці ю "прямої дії" решти джерел права Співтовариства було опрацьован о виключн о ЄСП .
4.2.1. Пряма дія положень
Договору про Співтовариство
Ключови м рішення м щодо прямої дії норм Договору про Співтовариство є справа Van Gend en Loos. Цю справу інколи навіть називают ь "найважливішо ю за всю історію Співтова - риства". За фактам и цієї справи конкретни й продукт, а саме клей, за голландським законодавством було перекваліфікован о
1 Див.: Справа 11/70, Internationale Handelsgesellschaft GmbH v. Einfuhr-und Vor- ratsstelle fur Getreide und Euttermittel (1970) ECR 1125, (1972) CML R 255.
2 Див.: Справа 78/76, Steinike und Weinlig, Firma v. Bundesamt fur Ernahrung und
Forstwirtschaft (1977) ECR 595, (1977) 2 CML R 686.
40
в іншу категорію, що мало наслідком встановлення на нього вищого мита. ЄС П вирішив, що така перекваліфікація пору- шувала ст. 25 Договору про Співтовариство (ст. 12 до набуття чинності Амстердамського Договору), визначивши , що ця нор - ма має пряму дію. Одночасн о ЄС П встановив критерії прямої дії норм Договору про Співтовариство, які, проте, пізніше зазна- ли певних змін.
Критерії прямої дії:1) норма має бути ясно ю та недвозначною ;
2) норма має бути безумовною;
3) чинніст ь норми не повинн а залежати від подальших дій з боку інститутів ЄС або держав-членів.
ЄС П у багатьох випадках визнав норми Договору про Спів- товариство такими , що мають пряму дію, особливо у справах, що виникал и з питань вільного руху товарів, вільного пере- сування працівників, рівної оплати праці та конкуренції. Таки м чином , громадяни ЄС одержали реальну можливість реалізувати права, надані їм цим и важливим и галузями права Співтова - риства , відстоююч и їх у національни х судах держав-членів . Проте ЄС П визнав не здатними мати пряму дію норми догово- рів, які встановлюють загальні принцип и щодо загальної діяль- ності ЄС та її інститутів. Таки м чином , пряма дія є можливо ю лиш е якщ о юридична норм а надає певні права індивідові.
Вертикальна пряма дія. У випадках, коли Договір про Спів - товариство покладає обов'язо к лиш е на державу-члена ЄС , від- повідна норма цього Договору може мати вертикальну пряму дію, відбиваючи відносини на зразок індивід — держава. Прям а дія такої норми , відповідно, може мати місце лиш е щодо держа - ви, але не щодо інших індивідів. Проте термін "держава" має широк е розуміння та включає навіть окремі "органи держави" (див. тему 4.2.4).
Горизонтальна пряма дія є можливо ю лиш е у випадках, ко- ли обов'язо к покладено на індивідів. Цей різновид прямої дії відбиває взаємовідносин и між індивідами. Проте точни й обсяг горизонтальної прямої дії у праві Співтовариства є досить су- перечливим1 .