86 КК України на ч.

України на ч. Зет 81 КК України, виходячи з того, що, проникаючи до магазину, мав намiр викрасти одноденну виручку,

тобто 500-700 крб., але, знайшовши бiльшу суму, грошей

не перелiчував.

Судова колегiя Верховного Суду України пiдстав для

задоволення скарги не знайшла, оскiльки у справi повнiстю

доведено, що Т.

викрав грошову виручку в сумi 10 528 крб., а тому його дiї

за ст. 86 КК України квалiфiковано правильно. Таке рiшення

судової колегiї Верховного Суду у правильне, оскiльки воно

грунтууться на тих пiдставах, що виннiсть особи, яка вчинила

злочин, визначається її психiчним ставленням до злочину не

взагалi, а лише пiд час i саме в момент вчинення злочинних

дiй. Тому вирiшальне значення мають не думки, мiркування

чи намiри, якi мала особа напередоднi, а тi з них, якi вона мала

пiд час вчинення злочину. У даному випадку Т. мав намiр

викрасти одноденну виручку (500-700 крб.) заздалегiдь, до

вчинення злочину. Але коли вiн вiдчинив шафу, де були схованi грошi, i побачив, що там лежить значно бiльше грошей, у

нього негайно намiр змiнився i вiн захопив їх усi-10 528 крб.

Таким чином, у момент викрадення грошей Т. уже мав намiр викрасти саме цю суму, про що свiдчить i те, що вiн

грошей не перелiчував. Якби у нього був iнший намiр, то

вiн дiяв би iнакше. Тому за викрадення цiуї суми вiн i повинен вiдповiдати, а отже його дiї квалiфiкованi за ст. 86

КК України правильно.

Див.: ухвала судової колегiї в кримiнальних справах Верховного Суду

України вiд IЗ березня 1986 р. у справi Т. - Практика судiв України в

кримiнальних справах. - К., 1993. - С. 71-72.

93

Згiдно з ч. З примiтки до ст. 81 КК України розкрадання

державного або колективного майна визнається вчиненим в

особливо великих розмiрах, якщо воно вчинено однiую

особою чи групою осiб на суму, що у двiстi пятдесят i

бiльiйе разiв перевищуу мiнiмальний розмiр заробiтної плати, встановлений законодавством України.

При визначеннi особливо великого розмiру розкрадання

враховуються:

а) усi розкрадання, вчиненi винним, незалежно вiд витокiв, способу, форми i часу вчинення злочинiв;

б) уся вартiсть викраденого групою осiб незалежно вiд

частки, отриманої кожним спiвучасником (вирiшальним

у не розмiр прибутку кожного злодiя, а розмiр заподiяної

власнику майнової шкоди їх спiльними дiями).

Разом з тим, при вчиненнi викрадення в особливо великих розмiрах групою осiб дiї окремого спiвучасника квалiфiкуються за ст.

коли ця особа брала безпосередню участь у викраденнi чи

допомагала в цьому iншим спiвучасникам.

До загальної суми викраденого не зараховууться вартiсть викраденого злочинами:

а) за якi особа вже була засуджена чи стосовно яких витекли строки давностi притягнення до кримiнальної

вiдповiдальностi (ст. 48 КК України);

б) якi були вчиненi одним iз спiвучасникiв самостiйно,

незалежно вiд iнших.

У тих випадках, коли умисел винного був спрямований

на викрадення в особливо великих розмiрах, але за незалежних вiд нього причин вiн не змiг досягти цих наслiдкiв,

його дiї квалiфiкуються як замах на викрадання майна в

особливо великих розмiрах за ст. 17 i ст. 86 КК України.

Отже, вчинення декiлькох викрадань будь-якимспособом (таємно, вiдкрито, за допомогою обману та iн.