4 ст. 117 КК України, можуть бути визнанi смерть або самогубство потерпiлої, втрата Див.: Практика судiв України в

бути визнанi смерть або самогубство потерпiлої, втрата

Див.: Практика судiв України в кримiнальних справах.-К., 1993.-С. 146.

206

будь-якого органа чи його функцiй, душевна хвороба або iнший розлад здоровя, поуднаний зi стiйкою втратою працездатностi не менше нiж на одну третину, непоправне знiвечення

обличчя, переривання вагiтностi чи втрата здатностi до дiтонародження, а також зараження вiрусом iмунодефiциту

людини або сифiлiсом, що сталися внаслiдок згвалтування.

За ч.4 ст.

тодi, коли винний передбачав настання особливо тяжких наслiдкiв, так i тодi, коли вiн мIГ i повинен був їх передбачити.

Згвалтування чи замах на Згвалтування, поуднанi iз заподiянням потерпiлiй тiлесного ушкодження, визнаного

тяжким лише за ознакою небезпечностi для життя на момент його заподiяння, не можуть вважатися такими, що

спричинили особливо тяжкi наслiдки. Такi дiї квалiфiкуються за сукупнiстю ч. I ст. Юii ч. I ст. 117 КК України.

Якщо потерпiла при згвалтуваннi була поставлена в загрозу зараження її вiрусом iмунодефiциту людини або сифiлiсом, але захворювання не настало, то дiї винного квалiфiкуються за сукупнiстю ст. 117 i ч. I ст. 108 або ч. I

ст. 108 КК України, оскiльки такi наслiдки не настали.

Заподiяння при Згвалтуваннi чи замаху на згвалтування

смертi потерпiлої квалiфiкууться за сукупнiстю п. <ж>

ст. 93 та ч. 4 ст. 117 КК України. Якщо смерть була заподiяна необережно, то все скоуне охоплюуться ч. 4 ст. 117 КК

України. Додаткова квалiфiкацiя цих дiй ще й за ст. 98 КК

України буде зайвою.

У тих випадках, коли смерть потерпiлої сталася не внаслiдок Згвалтування її, а внаслiдок того, що вона була залишена винним у небезпечному для життя становищi, дiї винного утворюють сукупнiсть злочинiв i квалiфiкуються за

ч. I ст. 117i ч. 2 ст. I II КК України.

Згвалтування малолiтньої, тобто дiвчинки вiком до 14-ти

рокiв, квалiфiкууться за ч.4 ст. 117 КК України лише тодi,

Див.: п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України вiд 27 березня

1992 р. - Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримiнальних та

цивiльних справах. - К., 1995.-С. 101.

207

коли винний знав або допускав, що вчинюу насильницький

статевий акт з малолiтньою чи мiг i повинен був це передбачити. Якщо винний сумлiнно помилявся щодо вiку потерпiлої,

то його дiї квалiфiкуються за ч. I чи ч. З ст. 117 КК України.

Згода малолiтньої на вчинення з нею статевого акту

юридичного значення не має, оскiльки дiвчинка в такому

вiцiне розумiу характеру та значення таких дiй.