2. Змiст трудового договору

Сукупнiсть умов, якi визначають вза§мнi права i обов'язки сторiн, становлять змiст трудового договору. Такi умови можуть визначатись законодавчими або- iншими нормативними актами i встановлювати, наприклад, мiнiмальний розмiр заробiтноє плати, мiнiма

льну тривалiсть трудовоє вiдпустки, максимальну тривалiсть робочого часу тощо.

Умови трудового договору можуть бути обов'язковими, (єх ще називають необхiдними) i факультативними (додатковими). Обов'язковими (необхiдними) умовами вважаються такi, безяких трудовий договiр не може бути визнано укладеним. До них слiд вiднести вза§

мне волевиявлення сторiн про прийняття - влаштування працiвника на роботу, визначення трудовоє функцiє працiвника, встановлення моменту початку виконання роботи.

Громадяни добровiльно обирають види дiяльностi, якi не забороненi законодавством, у тому числi й не пов'язанi з виконанням оплачуваноє роботи, а також професiю, мiсце роботи вiдповiдно до своєх здiбностей. Примушення до працi в будь-якiй формi не доп

уска§ться. Добровiльна незайнятiсть громадян не § пiдставою для притягнення єх до адмiнiстративноє чи кримiнальноє вiдповiдальностi.

Угода про прийняття - влаштування на роботу § проявом вольового характеру трудового договору. Без волевиявлення працiвника, бажаючого влаштуватися на роботу, i роботодавця, якому необхiдний працiвник для виконання певноє роботи, трудовi правовiдносин

и виникнути не можуть.

Робота, яку виконуватиме працiвник, коло його трудових повноважень i обов'язкiв, прийнято називати трудовою функцi§ю. Єє встановлення § виключною компетенцiю сторiн. При

Роздiл VIII. Трудовий договiр

укладеннi трудового договору вони визначають професiю, спецiальнiсть, квалiфiкацiю або посаду.

Професiя § широкою сферою трудовоє дiяльностi, що вiдобража§ галузевий або родовий подiл працi, в якiй працiвник може застосовувати своє трудовi здiбностi вiдповiдно до наявних у нього знаннь, навичок та вмiння.

а§ спецiалiзацiє професiйних навичок або знань за якимось визначеним профiлем. Тому виконувана робота однi§є професiє може мати рiзнi спецiальностi.

Саецiальнiсть § частиною трудовоє дiяльностi в межах певноє професiє, що найбiльш глибоко та всебiчно опанована працiвником. Спецiальнiсть § основною ознакою, що характеризу§ трудову функцiю працiвника, оскiльки вона мiстить у собi спецiалiзацiю прац

юючих за професiями iз специфiкою роботи в умовах певного виду дiяльностi. Однак сама по собi спецiальнiсть працiвника не завжди визнача§ ту конкретну роботу, для виконання якоє вiн був найнятий. Необхiдно враховувати також квалiфiкацiю працiвника.

Квалiфiкацiя - це рiвень теоретичних за практичних знань за вiдповiдною професi§ю та спецiальнiстю, який вiдповiда§ тарифному розряду, класу, категорiє, вченому ступеню тощо. Квалiфiкацiйний розряд дозволя§ власнику або уповноваженому ним органу дору

чати працiвнику роботу вiдповiдноє складностi.

У той же час присво§ний працiвниковi розряд, клас або категорiя визнача§ обсяг деяких iстотних правомочностей працiвника - таких, як розмiр тарифноє ставки. Коло трудових обов'язкiв працiвника та єх квалiфiкацiйнi характеристики мiстяться в тарифно-к

валiфiкацiйних довiдниках та в деяких нормативних актах.

Конкретний змiст, обсяг та порядок виконання роботи на конкретному робочому мiсцi встановлюються на пiдпри§мствi технологiчними картками, робочими iнструкцiями та iншими нормативними актами, в тому числi локальними.

Трудова функцiя службовцiв визнача§ться найменуванням посад, якi передбаченi структурою i штатним розписом державного органу чи пiдпри§мства, установи, органiзацiє.

Посада характеризу§ться певним колом службових обов'язкiв, повноважень i вiдповiдальнiстю, що наста§ в разi невиконання обов'язкiв. У найменуваннi посади знаходить свiй ви-

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

раз подiл працi, що склався у певнiй галузi, на пiдпри§мствi чи в установi.

Трудовi обов'язки службовцiв конкретизуються в посадових iнструкцiях, що розробляються та затверджуються на пiдпри§мствах за погодженням з профспiлковим органом на основi галузевих посадових iнструкцiй i положень про вiддiли та служби пiдпри§мства, г

алузевих квалiфiкацiйних характеристиках, положеннях про окремi категорiє працiвникiв.

Мiсце роботи, як правило, визнача§ться мiсцем знаходження пiдпри§мства як сторони трудового договору.

i пiдроздiли знаходяться поза межами повноє адмiнiстративно-територiальноє одиницi, де укладався трудовий договiр, то мiсце роботи обов'язково повинно бути конкретизованим.

iстотне значення для здiйснення трудових вiдносин ма§ час початку виконання роботи. Саме з цього моменту фактично розпочина§ться реалiзацiя громадянином права на працю. У бiльшостi випадкiв початок роботи наста§ зразу ж пiсля укладення трудового дого

вору. Але сторони можуть домовитись i про бiльш пiзнiший час початку роботи, що може бути викликано необхiднiстю оформлення звiльнення з попереднього мiсця роботи, переєздом з iншоє мiсцевостi, перевезенням сiм'є та майна тощо. Для педагогiчних працi

вникiв час початку виконання роботи може бути пов'язаний з початком навчального року, початком занять.

Факультативнi умови § додатковими. Єх вiдсутнiсть не свiдчить про неповний змiст трудового договору. Але коли сторони побажали єх встановити i включили в трудовий договiр, вони § обов'язковими для сторiн за умови, що вони не суперечать законодавству

i нормативним угодам. Невиконання факультативних умов може призвести до трудового спору та єх захисту з боку держави.

До додаткових умов слiд вiднести угоду про надання житловоє площi, забезпечення дитини працiвника мiсцем в дошкiльному закладi, що § на пiдпри§мствi, встановлення випробувального строку при прийомi на роботу.

До факультативних умов трудового договору необхiдно вiднести й строк дiє трудового договору. Переважно трудовi догово-

Роздiл VIII. Трудовий договiр

ри укладаються на невизначений строк. У разi, коли трудовi вiдносини не можуть встановлюватись на невизначений строк з урахуванням характеру наступноє роботи, або умов єє виконання, або iнтересiв працiвника, то можуть укладатись строковi трудовi дого

вори. Вони укладаються на строк, обумовлений сторонами, або на час виконання певноє роботи.

Трудовi договори, що були переукладенi один або кiлька разiв, за винятком випадкiв, коли трудовi вiдносини не можуть бути встановленi на невизначений строк, вважаються такими, що укладенi на визначений строк.

Сфера факультативних умов працi залежить вiд ступеня єх деталiзацiє в нормативних актах про працю i передбачення меж договiрного регулювання трудових вiдносин. Так, найбiльша деталiзацiя умов договору проводиться в разi прийняття на роботу надомних п

рацiвникiв, позаштатних працiвникiв тощо.

Якщо умови трудового договору, передбаченi сторонами, погiршують становище працiвника порiвняно з чинним законодавством, то такi умови § недiйсними (ст. 9 КЗпП). Наголошу§мо, що недiйсними § умови, а не сам трудовий договiр. Умова, що погiршу§ станов

ище працiвника, приводиться у вiдповiднiсть iз законодавством, i трудовий договiр продовжу§ дiяти з умовами, що вiдповiдають законодавству про працю.