4. Змiст трудових правовiдносин

Трудовi правовiдносини § зобов'язальними вiдносинами. В рамках трудових вiдносин кожний єх суб'§кт ма§ визначенi законом i вза§мною угодою права i обов'язки. Вiдносини, що встановлюються мiж працiвником i роботодавцем, зобов'язують цих суб'§ктiв пров

одити певнi дiє по виконанню трудовоє функцiє, виплатi винагороди за проведену роботу.

Але виробництво здiйсню§ться не тiльки для того, щоб створювати матерiальнi блага. Воно одночасно § i виробництвом життя суспiльства. Прикладом цього може служити кризовий стан виробництва, що в свою чергу призвiв до кризового стану суспiльства, до й

ого зубожiння.

Поряд з майновими зобов'язаннями трудовi правовiдносини включають зобов'язання немайновi.

Хоча формально сторони, вступаючи в трудовi правовiдносини, § рiвноправними, наявнiсть у власника або уповноваженого ним органу засобiв виробництва зводить його в пануюче становище. Працiвник пiдпада§ у залежнiсть до власника не тiльки фактично, а й

у правовому значеннi, що закрiплено ст. 21 КЗпП.

Таким чином, зi встановленням трудових правовiдносин кожна iз сторiн набува§ певнi суб'§ктивнi права i несе вiдповiднi обов'язки. Суб'§ктивнi трудовi права працюючих за наймом

Роздiл VI. Трудовi правовiдносини

175

становлять собою реалiзацiю i конкретизацiю основних прав, що визначенi Конституцi§ю Украєни i конкретизованi в iнших законодавчих актах про працю.

Трудове законодавство чiтко не окреслю§ меж дозволеноє поведiнки працiвникiв при реалiзацiє суб'§ктивних прав. Важливо, щоб працiвник не зловживав своєми правами i не вступав у протирiччя iз законом i нормами моралi.

Суб'§ктивними правами i обов'язками володi§ кожний працiвник як учасник трудових правовiдносин. Цi права, а до них слiд вiднести право на працю, на вiдпочинок, на здоровi i безпечнi умови працi тощо, визначають правовий статус працiвника.

Компонентом врегулювання поведiнки працiвникiв в рамках Трудових правовiдносин § єх трудовi правовiдносини.

ва, з яким вони перебувають у трудових правовiдносинах.

Обсяг 1 характер трудових обов'язкiв залежать вiд багатьох чинникiв i конкретизуються стосовно до роду роботи (спецiальнiсть, квалiфiкацiя, посада) i особи працiвника.

Найбiльш загальнi i важливi трудовi обов'язки працюючих сформульованi в КЗпП i Типових правилах внутрiшнього трудового розпорядку. До загальних обов'язкiв працюючих у трудових правовiдносинах належать: виконання обумовленоє при влаштуваннi на роботу

трудовоє функцiє; тимчасове виконання роботи, що не вiдноситься до трудовоє функцiє працiвника за наявностi в цьому потреби; додержання встановленоє мiри працi;

забезпечення належноє якостi роботи; додержання режиму робочого дня; додержання правил технiки безпеки, технологiчного режиму; дбайливе ставлення до майна пiдпри§мства.

Обов'язок виконання певноє трудовоє функцiє означа§, що працiвник у трудових правовiдносинах зобов'язаний не до виконання певного трудового завдання, по закiнченнi якого трудовi правовiдносини припиняються, а до перiодичного виконання певноє роботи,

що визнача§ться спецiальнiстю, квалiфiкацi§ю або посадою, переважно без визначення строку.

Як загальне правило, власник або уповноважений ним орган не ма§ права вимагати вiд працiвника виконання роботи, не обумовленоє трудовим договором. У виняткових випадках, та-

176

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

ких як виробнича потреба^ необхiднiсть тимчасовоє замiни вiдсутнього працiвника, в разi простою, власник або уповноважений ним орган може переводити працiвникiв на не обумовлену трудовим договором роботу. Але таке переведення можливе тiльки на певний

визначений законом строк.

Виконання певноє трудовоє функцiє норму§ться або кiлькiстю продукцiє, що ма§ бути виготовлена протягом певного перiоду, або часом, протягом якого повинна виконуватись робота.

Встановленi норми виробiтку, норми часу i норми обслуговування § обов'язковою мiрою продуктивностi працi. Працiвник вважа§ться таким, що справля§ться iз виконанням своєх обов'язкiв, якщо вiн протягом встановленого робочого часу викону§ необхiдну для

даноє роботи норму виробiтку.

Але вiд працiвника вимага§ться не тiльки виконання певноє роботи у визначенiй кiлькостi, а й забезпечення належноє якостi роботи.

Для кожного працюючого правилами внутрiшнього трудового розпорядку встановлений режим використання робочого часу. До нього вiдносяться початок i закiнчення робочого дня, перерви в роботi, рацiональне використання часу роботи. Працiвник повинен розпод

iлити свою роботу на тривалiсть усього робочого дня, пристосуватись до загального трудового режиму. Додержання режиму робочого дня дозволя§ правильно органiзувати вiдпочинок працiвникiв, забезпечу§ єм можливiсть використовувати вiльний вiд роботи час

за своєм розсудом.

При забезпеченнi кiлькiсних i якiсних показникiв сво§є працi працiвник зобов'язаний дбайливо, економно i ефективно використовувати засоби виробництва, дотримуватись правил технiки безпеки, технологiчного i технiчного режимiв.

Будь-який вiдступ вiд правил технiчноє експлуатацiє i технологiчного режиму пов'язаний з певним виробничим ризиком. Працiвник не ма§ права здiйснювати такi дiє, якi прямо забороненi правилами, проводити будь-якi експерименти, хоча б i в iнтересах вир

обництва, якщо проведення єх пов'язане iз загрозою для самого працiвника i осiб, що його оточують.

До початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний роз'яснити працiвниковi його права i обов'язки та поiнформувати пiд розписку про умови працi, наявнiсть на робочому мiсцi, де вiн

Роздiл VI. Трудовi правовiдносини

177

працюватиме, небезпечних i шкiдливих виробничих чинникiв, яких ще не усунуто, та можливi наслiдки єх впливу на здоров'я;

його права на пiльги i компенсацiє за роботу в таких умовах вiдповiдно до чинного законодавства i колективного договору;

ознайомити працiвника з правилами внутрiшнього трудового розпорядку та колективним договором; визначити працiвниковi робоче мiсце, забезпечити його необхiдними для роботи засобами, проiнструктувати з технiки безпеки, виробничоє санiтарiє, гiгi§ни пра

цi i протипожежноє охорони.

Важливим обов'язком власника або уповноваженого ним органу § сво§часна виплата винагороди за працю, проведення iнших виплат, що належать працiвнику в зв'язку з виконанням й.

особистоє працi.

Цгi Прiю i обов'язки учасникiв трудових право-iВi^ГЙЯ В Трудовому процесi. Вони тiсно пов'язанi iЦрПИЗ ЦИХ прав i обов'язкiв, що кореспондуються Працiвника вiдповiда§ певний обов'язок власника уПОВнЬваженого ним органу, i навпаки), створюють елементи

трудових правовiдносин рiзного характеру. Але всi вони НС можуть iснувати без §диного складного трудового право-. вiдношення.

Чiтка регламентацiя прав i обов'язкiв учасникiв трудових правовiдносин § основним завданням нацiонального законодавства в ринкових умовах. Тому основною метою кодифiкацiйного процесу в трудовому правi поста§ розроблення нових, кардинальних пiдходiв д

о вдосконалення трудового законодавства. Цi пiдходи повиннi проявлятись у тому, щоб були визначенi основнi засади правового регулювання трудових вiдносин, що мають вiдтворювати мiжнароднi правовi акти або хоч принаймнi вiдповiдати єм. Повинно бути ви

значене мiсце правових рiшень i керiвних роз'яснень Верховного Суду Украєни як третьоє влади, вiдображенi особливостi правового регулювання працi окремих категорiй працiвникiв, визначенi процесуальнi засади вирiшення розбiжностей, що виникають при зд

iйсненнi працi, особливо у випадках, коли цi розбiжностi носять колективний характер.