Нова струя еміграційна і парцеляція, 1898. p.

Тяжкі недороди останних літ, недостаток землі і неприхильне відношенне галицьких урядів знова порушили струю e м і r p а ц ії нашого сільського народу до Канади, як се зобразив наш поет Богдан; Лепкий:

„Ми не кидаєм родинної стріхи,

Задля маєтків ані задля втіхи,

Але що жити не хочуть нам дати,.

— Прости нам МатиІ..“

Отсі невідрадні прояви безнастанних еміґраційних рухів наших хліборобів казали нам докладно застановитись над сим, щоби малоземельному населенню, дати не тільки потрібний кредит, але також землю з парцеляції більших посілостей в краю...

Поляки заложили в p. 1899, за ініціятивою д-ра Яна Дескура (демократа): Парцеляційний Банк у Львові, до котрого мали також Українці приступити, але до порозуміння не дійшло, 3 наших економістів, справами парцеляцій тоді занимав ся о. Тит B о й н a p о в с ь к и й, та з більших посілостей придбав много землі для наших хліборобів. A відтак взяли сю справу у свої руки наші українські адвокати та при помочі кооператив кредитових вели парцеляцію для збільшення нашого хліборобського варстату.

Більші кредити на закуп землі для наших селян давав Б а н к к p а є в и й у Львові, де був директором д-р Альфред Зґурскі (Поляк), чоловік нам прихильний, а заступником правним в справах nap-

о. Тит Войнаровськнй

целяційних д - p T а д e й C о л о в і й (Українець), чоловік незвичайно відданий нашій справі, та при його· помочі розвязано цілий ряд парцеляцій для нашого· народу...

24.