Безпроривні змагання орґаніваційні, 1898. і 1899. pp.
B дні 31. марта 1898. p. відбулися перші консти- туючі збори товариства слухачів політехніки „Осно- в а“, в будинку шксли політехнічної у Львові, на котрих вибрано: головою товариства Володимира Ди- динського, заступником голови Івана Чачковського, та писарем Ярослава Стефановича.
Отсе була перша орґанізація наших студентів політехніки у Львові.B p. 1898. завязалось було за стараннєм Василя Нагірного, Юліяна Панькевича і А. Пилиховського: T о в a p и c т в о д л я p о з в о ю p у c ь к о ї ш т у к и ,
Д-р Евген Левицький
•стоваришеннє зареєстроване з ограниченою порукою у Львові, що мало бути підприємством для розвою ма- .лярства, різбарства і золотарства, — церковного і світського. Але воно не розвинуло ся, бо не мало спромоги зорганізувати наших малярів, різбарів і золотарів.
B p. 1899, зачали були: д-р E в г e н Л e в и ц ь к и й, ,д-р B о л о д и м и p O X p и м о в и ч і I в а н T p у ш видавати у Львові: „Буду ч н і c т ь“, суспільно-політичну часопись для українсько-руського народу.
B дні, 23. марта 1899. p. завязуєть ся заходами" о. Томи Дуткевича з Цішок, о. Теофіля Ґутков- ського з Ясенова, о. Юліяна Дуткевича з Дубя, о. Григорія Купчинського з Кадлубиск та господарів: Иосифа Кацалая, Иосифа Стрілецького, Мих. Миколаєва, Івана Шинґера і Володимира Івановича — товариство „Сільський Господар" в Олеську. 3 сього завязку повстало опісля краєве товариство господарське „Сільський Господар" у Львові.
B тім часі організує B о л о д и м и p Л а вр і в с ь к и й у Львові: Українсько-руське драматичне товариство і м. I в а н a K о т л я p e в c ь к о г о, для здійснення думки будови руського народного театру у Львові.
По нарадах в дні 21. мая 1899, вирішує заряд русько-української радикальної партії: не переходити в соціяльно-дємократичний табор і остати самостійною партією, наслідом чого д-р Роман Яро- севич, д-р Мих.
Новаковський і Семен Вітик переходять до соціял-демократів.Група галицьких Руссофілів під проводом Осипа Мончаловського і Юліяна Яворського обходила вокально-музикальним „утром" сотні роковини уродин Пушкина, в дні 25. червня 1899, в комнатах „Русского Касина" у Львові.
Товариство „Просвіта" ввело правопис фонетичний у своїх виданнях для народу, що дало нагоду Руссофілам до піднимання агітації в краю, щоби підкопувати значіннє сього заслуженого товариства.
B дні 13. липня 1899, зібралась наша молодь а к а д e м і ч н а н а в і ч e у Л ь в о в і, в справі отво- рення українсько-руського університету у Львові.
Сим зборам проводив E в г e н K о с e в и ч, та реферував Мих. Галущинський.17)
B Станиелавові зажадали батьки учеників I. кляси гімназії польської: впровадження української мови викладової, — чим виказали потребу у к p а ї н c ь к о ї ґімназії в Станиславові.
Ha XL зїзд архиольоґів в Київі зголосили галицькі Українці під проводом професора Михайла Г p у ш e в с ь к о г о свої реферати в українськім язиці, — але української мови не допущено на сім зїяді. Московська брутальність допустила чеські і польські реферати з виємом українських!...
26.
Еще по теме Безпроривні змагання орґаніваційні, 1898. і 1899. pp.:
- Первый этапдвижения Ихэтуаней (1898-1899)
- Наші змагання орґанізаційні, 1903. p.
- Орґанізаційні змагання, в дальших роках.
- Національні маніфестації, 1898. p.
- Знова Сойм галицький, 1899. p.
- Глава 17 ИСПАНИЯ в 1898—1914 гг.
- Памятна заява п. Дашиньского, 1899. p.
- Два владики, 1899. p.
- 4.1. Урегулирование споров за Верхний Нил в 1899 г.
- Глава 19 МЕЖДУНАРОДНЫЕ ОТНОШЕНИЯ в 1898—1914 гг.
- Глава 8 МЕЖДУНАРОДНЫЕ ОТНОШЕНИЯ в 1871—1898 гг.
- Нова струя еміграційна і парцеляція, 1898. p.
- Попгаренне народної партії в націонално-демо- кратичне сторонництво, 1899. p.
- МАРСЕЛЬ АРЛАН (Marcel Arland, p. 1899)