Нова сесія парляментарна, 1908. p.

A в п a p л я м e н т і у Відні збирають ся на спільні наради: Українці, Словінці, Хорвати, Італійці і Румуни, як кооператива менших націй, щоби поставити резолюцію в справі університетській.

27. марта 1908. p. в буджетовій комісії, що прави-

^B7) B дні 18. марта 1908. p. застав я дома ось який лист від п. Олесиицького: „Львів, 18/3 908. Високоповажаний Товаришу! Пишу се в Вашій канцелярії. Нині в полудне був у мене в Стрию Потоцкий, зробив мені візиту і при тій нагоді запропоиував, щоб я преймив уряд заступника маршалка в Соймі. Уряд сей можу приймити без членства Виділу краевого, если хочу заховати мандат парляментарний і зовсім независиме становиско в Клюбі Д ав мені час до иамислу — до суботи рано, -— він їде завтра до Відня і я ему маю зателеґрафувати до Відня в суботу, чи рішусь. Колиб я не рішив ся,маезапропонувати Короля, бовже по мені трудно іти до єпископів. Я зараз поїхав до Львова, щоб з Вами порадитись, - але не заставши Вас, — прошу, щоб Ви зараз порозумілись з пп. Романчуком і Васильком і зараз мені телеґрафували що маю робити. До Відня в тій хвилі прибути не можу, бо маю заступство при реґуляції Стрия — наших громад. До Василька пишу окремо. Вижидаю від Bac вісти. Ваш E. Олсс- ницький".

тельство розслідить условини креовання p у C Ь K O Г O у н i в e p с и т e т у, а поки що буде основувати нові катедри з руською мовою викладовою.

При сій нагоді виринув п. д-р Л e в Б і л і н ь с к i, що був справоздавцем відносної части державного· буджету, та сказав, що має до Русинів „слабість" та з найбільшою охотою буде з ними переговорювати..

Коли відтак Чехи стали домагати ся уладження язиковоїсправивЧехах, то посли Василько і Ko- p о л ь поставили домаганнє до міністра судівництва.

Ось так доходили до кінця наради буджетової комісії, та в дні 2. квітня 1908. p. зібрав ся пар- лямент на нову сесію⁹⁸).

H а ш а п о л і т и к а станула перед дилєммою: дати народови реальні, хоч би не великі добутки - політикою утилітарною, або стреміти до висших добутків, та давати народови поки що вдоволеннє з боротьби політичної. Наш Клюб парляментарний приладив у всякому разі н а г л і в н e c e н н я: п. Ц, e г л и н - ського про галицьку адміністрацію і д-раЕвгена Петрушевича про соймові вибори.

B новій сесії парляменту прийшло передусім нагле предложеннє в справі п о б о p у K О H T И H ґ e H T у рекрутів. До сього предложення промовляв п. Оку- н e в c ь к и й, та підносив закиди, що у нас армія не служить до охорони свободи, але для охорони гнету, бо в Галичині нема виборів без війська. Адміністрація обовязана боронити права усіх, а не тільки охороню- вати могучих... Ta Палата послів ухвалила жадане правительством підвисшеннє контингенту рекрутів, але за те виторгувала в і д ш к о д о в а н н є д л я p о - дин p ез e p в і стів, покликаних на військові вправи ..

A в нашім парляментарнім Клюбі ішла рада в раду, як би до опозиції і обструкції станути, щоб скорійш добути значіння і сили в парляменті

^ββ) B дні 6. квітня 1908. p. зложив п. д-р B о л о д и м и p O X p и м о в и ч свій мандат посольський, а на його місце прийшов його заступник B a c и л ь C т e ф а и и к, наш письменник

та покласти кінець самоволі польських верховодів. Осуджуєсь правительство, обвинувачуєсь презідію Клюбу тай вже не вірить ся комісії парляментарній. Така тяжка нарада нашого Клюбу відбувалась цілий памятний мені день 9. квітня 1908. p. Тоді п. Ba- c и л ь к о продумав таку штуку, щоби президент міністрів барон Б e к запросив до себе в c і x ч л e н і в Клюбу на конференцію та їм всім безпосе-- редно представив становище правительства супроти наших домагань. Баронови Бекови сподобав ся той спосіб і наступаючого дня 10. квітня 1908. p. наші посли заповнили кабінет президента міністрів. Сей заявив зібраним, що від договору з нами не відступає і далі працює, щоб вдоволити нашим домаганням,. — а хто має йому щось закинути, зволить зараз до очей сказати. При пояснюванню відносних справ представив він діяльність нашої комісії парламентарної, та сказав, що всі справедливі домагання нашого народу буде попирати, хоч би ми навіть перейшли до обструкції парляменту. По такім докладнім представленню справи не промовив ніхто з наших това-- ришів послів, що не були членами комісії парлямеи- тарної, і найбільші опозиціоністи, що звичайно найменше робили, — зовсім успокоїлись...