Нова Рада державна, 1897. p.

При отворенню нової Ради державної, в дні 30. марта 1897, відчнтано з а я в у ч e с ь к и x п о c л і в та їх правно-державні застереження, а відтак відчитано протест чеських послів соціялістів, в котрім вони заявляють, що стоять на основі рівноправности всіх народностей і протестують проти відгребуванвя пе- рестарілих, виполовілих привілеїв...

Польський соціяліст д-р Д а ш и н ь c к і зголосив наглий внесок, щоби увязненого в Решеві п. Тому Шаєра випущено на волю. Отсей внесок був дуже непожаданий для правительства графа Баденього і тому коло польське хотіло, щоби сей внесок від~ ложити, за що п. Дашиньскі різко виступив протн польської шляхти, та Палата послів рішила зараз перевести дебату над сею справою і п. Тома Шаєр вийшов иа волю. ГІрезес кола польського п. Я в о p - скі виправдував ся формальними зглядами, та п. Люеґер використав сю нагоду і заявив, що його зворушили слова покірні презеса кола польського, бож польський селянин прийшов до слова і сього слова ніколи не утратить, а пануваннє кола польського вже скінчилось. Отсе був перший наступ п. Дашиньского проти польської шляхти.

Тогож дня (30. марта 1897.) зложили пп. д-р Оку- невський, о. Танячкевич і д-р Яросевич в президії Палати послів заяву сього змісту, що переведені у Cx. Галичині вибори з 8. убитими, 29. пораненими і понад 800.увязненими, переконалн руський нарід, ■ що теперішне правительство не жахаєсь ніяких насильств, щоби не допустити послів по спобід- ній волі руської нації; що руський нарід в Галичині є поставлений перед альтернативу: або узнавати польську ідею державну, або мовчати, або умирати, що боротьбу за права запоручені конституцією ува- жаєсь з боку правительства наче злочинне повстаннє і так представлявсь на найвисшім місци, — і тому підписані ідучи за голосом всего руського населення будуть поборювати отсе правительство всіми способами, та подадуть руку тим заступникам инших народів, котрі змагаючи до розширення автономії країв подбають про охорону національних меншостей...

Президент міністрів г p а ф Б а д e н і побачив, що в нововибраній Палаті послів не має більшости і тому в дні 2. квітня 1897, вручив цісареви д и м і c і ю цілого кабінету, але по трьох днях вирішив цісар, що не приймає димісії. Сею димісіею' виеднав граф Ба- дені згоду цісаря на виданнє ч e с ь к и x p о з п о - рядків язикових, щоби сим чином приєднати собі голоси Чехів.

Ha четвертім засіданню Палати послів поставили пп. O к у н e в c ь к и й і Д а ш и н ь c к і: наглі внески на вибір парляментарної комісії до розслідження над- ужить виборчих. По знаменитих промовах обох вне- скодавців ухвалила Палата одноголосно наглість обох внесків. Президент міністрів граф Бадені виголосив велику промову в обороні галицьких урядовців, але вона не внкликала корисного вражіння в Палаті, так що були всякі вигляди на негайне принятте обох наглих внесків. Ta в справу вмішав ся чеський посол д-р Странскі і предложив, щоби оба сі внески переказати комісії лєґітимаційній. Внесок п. д-ра Странского прийшов скорше під голосуваннє і перейшов. Таку прислугу зробили нам браття Чехи.,

Але отсе не виратувало правительства від пораження, бо вже в дні 9. квітня 1897, внесли німецькі посли: т p и н а г л і в н e c к и з приводу чеських розпорядків язикових, виданих правительством, та до- магали ся поставлення міністрів в стан обжалування.

намагав ся о-

Провідника антисемітів п. д -p a K a p л а Л ю e - ґера вибрано дня 8. квітня 1897, по раз пятий бурмістром Відня, та граф Бадені змяк сим разом і предложив цісареви вибір д-ра Люеґера до затвердження, щоби за се позискати для себе ґрупу клерикалів. Ta Баденівські розпорядки язнкові для Чех ї Моравії викликали гнів у всіх Німців в Австрії, так що дійшло до формальної обструкції в парляменті. Всенімецькнй посол B о л ь ф проголошував явно клич: *Germania irredenta" та назвав розпорядкиязикові свавільним атентаТом на ні

Презндент міністрів

правдати видані правительством розпорядки язикові та покликав ся на те, що так само було в p. 1869, коли правительство видало розпорядок язиковий для Галичини.

ювали засаду, що тільки парлямент має право ула- дити законом державним постанови язикові по думці артикулу 19. закону основного з p. 1867. і тому видані розпорядками міністерськими постанови язикові для Чех і Моравії уважали нарушеннєм конституції. Наслідом відкинення їх наглих внесків перейшли вони до страшної обструкції, так що від 10-го до 28. мая 1897, був парлямент видовищем диких сцен...

Посол д-р P о м а н Я p о c e в и ч поставив був в дні 6. мая І897, наглий внесок про делєґованнє по- загалицьких судів до переведення виборчих процесів, але сей внесок не прийшов на чергу нарад. Ta п. о. Д а н и л о T а н я ч к e в и ч поставив в дні 24. мая 1897, внесок на предложеннє адреси чину (That- adresse): закону про народности як переведеннє артикулу 19. закону основного з p. 1867, — і закону про екзистенцію для забезпечення „minimum" екзистенції.

Але затяжна обструкція Німців загнала правительство графа Баденього до конечности з а м к н e н н я сесії парляментарної в дні 2. червня 1897. Граф Бадені хотів тим часом погодити Німців з Чехами і допровадити до угоди чесько-німецької, але до сього не дійшло, бо Німці не хотіли відступити від жадання, щоби відкликати розпорядки язикові...

Тоді граф Бадені звернув ся до клюбів послів з правиці, щоб вони ратували правні відносини в пар- ляменті, зглядно правительство, та відносні клюби поставили свої постуляти до правительства графа Баденього. Руські посли з партії п. Барвінського вступили були до Славянсько-христіянського союза на-

Водного (Хорватів і Словінців) під проводом п. д - p а LI у c т e p ш і ц а і разом увійшли до правиці для попирання правительства. ^[48]

Ґ p e ґ о p і ґ запит до президента Палати, чи се правда, що в Палаті мають бути перебрані аґенти поліційні. Сей запит викликав пекольний крик з боку німецьких послів та зневаги на адресу правительства і графа Баденього, як: Hinaus Badeni in die Polakei, і т.

Посол Вольф не злякав ся, приймив визов, та в дні 25. вересня 1897, явив ся зі соїми свідками пп. д-ром Лємішем і д-ром Сільвес іром у військовім інституті, де прибув також граф Бадені зі своїми свідками: ґенералом кавалєрії графом Ікскіль і полковником Решем. У двобою на пістолети, при першій виміні стрілів п о ц і л и в п. B о л ь ф г p а ф а Б а - д e н ь о г о в праву руку так сильно, що зараз пустилась кров і наступила неспосібність до дальшої боротьби у графа Баденього. Противники вдали ся в коротку розмову і подали собі руки...

Такпокінчився політичний двобій графа Б а д e н ь о г о, що мав на меті оборону чести особистої, як також скріпленнє панування зелізної руки, — а рука не дописала. Поляки величали лицарство графа Баденього за оборону чести народу польського, а Німці величали свого лицаря Вольфа, та закидали графу Баденьому, що замість добре правити, лихо держить ся у двобою, та дехто казав, що при виборах струями потекла кров хлопська, а за те пішла дрібка крови графської.

Наші посли незал ежні були в дні 26. вересня 1897, у міністра судівництва Ґляйспаха і домагались амне- стії для селян позасуджуваних з приводу виборів, але з сього нічо не вийшло, бо амнестія не відповідала політиці графа Баденього.

Ta по короткій перерві розпочалась в дні 13. жовтня 1897, в Палаті послів нова розправа, бо німецькі посли поставили пять наглих внесків з обжалуваннєм: правительства графа Баденього, наслідом чого зірвалась нова буря в парляменті.

Президент Палати послів д-р K а т p а й н (німецький клерикал) зложнв свою гідність, бо не хотів ломити німецької обструкції...

14.