Дальші боротьби в парляментї, 1898. p.
Ha овиді політики австрійської не прояснювався хаос, який запанував від часу графа Баденього та боротьба між Німцями і Чехами далі заострювалась. Німецькі посли Кайзер і Шенерер виступили з внеском на поставленнє міністерства г p а ф a T у н а в стан обжалування за розпорядки видані на підставі §.
14, - значить з поминеннєм парляменту. B комісії лєґітімаційній приділювала більшість: реферати запротестованих галицьких виборів членами кола польського, не зважаючи на протести наших послів,— в чім визначились два посли: д-р Бик (галицький Жид) і д-р Дик (Чех)[51]).3 приводу сварок в парляменті прийшло до нового двобою політичного між польським послом Володимиром Ґ н є в о ш e м ,a звісним німецьким послом Вольфом. Мабуть п. Ґновош як вишколений фехт- містр сподівав ся пімститись за графа Баденього, але й сим разом не повело ся, бо п. Вольф тяжко порубав п. І нєвоша. Навіть п. граф B о й т і x Д і д y- шицкі визвав був п. д-ра Дашиньского, але сей не приймив визову, бо, як сказав, — хотів графа католика охоронити від гріху, а себе від дурниці...
Ta в дні 22. падолиста 1898, поставив п. Да- шиньскі наглий внесок на обжалуваннє мі- н і c т p і в за заведеннє виємкового стану в Західній
Галичині, з причини антисемітських розрухів,—при чім строго і безпощадно критикував шляхотську господарку в Галичині, що спричинила селянські розрухи та вже була спровадила ката з Відня. B сій справі промовляв також п. O к у н e в с ь к и й.
B дні відрочення парляменту, 20. грудня 1898, вніс п. T а н я ч к e в и ч: інтерпеляцію до міністра просвіти за університет у Львові.
По смерти кардинала о. митрополита C и л ь в e - c т p a C e м б p а т о в и ч а заіменував цісар, . 28. грудня 1898, галицьким митрополитом Станиславівського єпископа Ю л і я н a K у і л о в c ь к о г о, що в p. 1848. був членом польської Гвардії народової у Львові.
23.