Планування контрольно-ревізійної діяльності

Проведення ревізій і перевірок цього року повинне здійснюватися на підставі планів, затверджених керівництвом вищого органу контрольно-ревізійної служби. Планування контрольно- ревізійної роботи - це досить трудомісткий процес, при виконанні якого необхідно дотримуватися цілого ряду умов.

Позапланові ревізії й перевірки найчастіше проводяться на підставі окремих доручень правоохоронних органів та органів державної влади.

Плани проведення ревізій і перевірок складаються за встановленою формою. При цьому розробляється два відособлених документи проведення:

і план комплексних ревізій;

і план тематичних перевірок.

Розробкою планів займається спеціальна група, створена з працівників контрольно-ревізійного органу.

Процедура складання планів комплексних ревізій має деякі відмінності від планування тематичних перевірок. Це пов’язано з розходженнями з цілями, які стоять перед розглянутими формами контролю. Так, при визначенні теми перевірки на конкретному об’єкті контролю насамперед враховується наявність розкритих раніше порушень на якійсь окремій ділянці діяльності або сигналів про здійснення не- обґрунтованих (незаконних) операцій. Виникає необхідність більш детально вивчити операції, вчинені на даній ділянці, щоб глибше їх перевірити й здійснити контроль над усуненням порушень, виявлених попередніми ревізіями.

Формування плану комплексних ревізій відбувається виходячи з принципу періодичності їхнього проведення (не

частіше одного разу за рік) і складу підприємств, що перебувають у підпорядкуванні контролюючого органу (повне охоплення підприємств).

У планах проведення комплексних ревізій повинна вбути така інформація:

і найменування підприємства; і час проведення попередньої ревізії; і час проведення планованої ревізії; і міжревізійний період; і виконавці; і примітки.

Основні реквізити плану тематичних перевірок: і найменування підприємства; і тема перевірки;

і час проведення планованої перевірки; і тривалість (у днях); і виконавці.

У процесі планування працівникам контрольно-ревізійного органа необхідно враховувати ряд вимог, висунутих до складання планів: рівномірне завантаження штатних ревізорів; охоплення всіх підприємств, що перебувають у підпорядкуванні органів контролю; періодичність ревізій; потреба в наявності вільних від ревізій (перевірок) ревізорів на випадок проведення позапланових контрольних робіт; узгодження планів з місцевими органами виконавчої влади, фінансовими органами, державними податковими адміністраціями, органами прокуратури, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України.

Плани проведення комплексних ревізій і тематичних перевірок повинні бути готові не пізніше 1 числа місяця, що передує місяцю початку планованого періоду. Це правило дає можливість керівникові контрольно-ревізійного органу ретельно вивчити розроблені плани з позицій відповідності пропонованим вимогам і прийняти рішення про їхнє затвердження або відправити на доробку. Після коригування планів вони перевіряються керівником повторно й у випадку усунення всіх недоліків затверджуються.

Інформація, що втримується в планах проведення ревізій і перевірок, не підлягає оголошенню. При цьому кожне підприємство, включене в план ревізії (перевірки), має бути проінформоване про майбутню перевірку за 10 днів до її початку. Ця умова фактично виключає дію фактора раптовості, тому що посадові й матеріально відповідальні особи підприємства, що перевіряється, одержують можливість врегулювати більшу частину невідповідностей і тим самим уникнути відповідальності за здійснення незаконних дій. З іншого боку керівництво підприємства, що перевіряється, має у своєму розпорядженні час для видання розпорядження про упорядкування бухгалтерського обліку й іншої документації, що дозволить перевіряючим змогу відразу приступити до виконання контрольних процедур і скоротити тривалість ревізії (перевірки).

Очевидно, що ретельно спланована й скоординована робота контрольно-ревізійного органу відіграє значну роль у проведенні діючого й ефективного контролю. При цьому деякі правила, затверджені окремими нормативними актами, діють у зворотному напрямку.

1.3.