12.3. Регулювання діяльності суб'єктів  підприємницької діяльності, що  посідають домінуюче становище на Спільному  ринку Співтовариства

Стаття 82 Договору про Співтовариство забороня є будь-яке зловживанн я одни м чи  кількома суб'єктам и підприємницько ї діяльності їх домінуючим становищем на Спільному ринку Спів- товариства або на суттєвій його частині через те, що суб'єкт и підприємницько ї діяльності, як і займають більшу в порівнян - ні з іншим и частку ринк у та мают ь значни й обіг капіталу, можуть набагато кращ е  використовувати своє становищ е для послабленн я конкуренції та посиленн я власних позицій.

Договору про  Співтовариство, ст. 82 цього Договору не перед- бачає системи прям о застосовуваних вилучень або застосування концепції de minimis. Кожн е підприємство, що займає доміну - юче становищ е на відповідному ринк у та має сумніви щодо розповсюдженн я заборон и ст. 82 Договору про Співтовариство на його  діяльність, може звернутися  до Європейської Комісії чи конкурентног о органу держави-член а за висновко м з цього приводу .

За визначення м ЄСП , суб'єкти підприємницько ї діяльності займають домінуюче становище , коли мають можливість здій-

1  Див.: Справа 5/69, Volk v. Vervaecke (1969) EC R 295.

204

снювати комерційну діяльність, не беручи до уваги своїх кон - курентів, покупців  та продавців. Тобто це таке становище, за якого вон и мають реальну можливість встановлювати ціни чи контролюват и  виробництв о  аб о  розповсюдженн я  значно ї частини товарів. Як результат, такі суб'єкт и отримують мож - ливість здобути такі переваги, які б вони ніколи не отримали за відсутності домінуючого становища на Спільному ринку Спів- товариства. Домінуюч е   становищ е   суб'єкт а  підприємницько ї діяльності визначається  в межах відповідного ринку (англ.

Перши м кроко м при визначенні наявності домінуючого ста- новищ а є встановлення відповідного ринку. Відповідний рино к може бути представлено як відповідний товарни й та геогра- фічни й ринок .  Під відповідним товарним ринком (англ. relevant product market) розуміють певні товари (послуги),  з  виробництва або розповсюдженн я яких суб'єкт підприємницько ї діяльності ЄС має домінуюче становище. Головним критерієм для визна - ченн я відповідного товарного ринк у є так звани й тест  "замін- ності",  на  підставі яког о суди визначают ь ступінь ,  за яки м товари (послуги) можуть бути замінені іншим и товарами (послу- гами), зважаючи на їх характеристики, цін и та мету викорис - тання 1 .  Наприклад ,  у справ і  Hoffman  La  Roche1   (як а  відома також як "справа про вітаміни") ЄС П виділив кожни й вітамін у окреми й безпосередній товарни й ринок , бо жоден з вітамінів не можна було замінити на інший.

Під  відповідним  географічним ринко м  (англ.  relevant geo- graphic market) у праві  Співтовариства розуміють певну тери - торію, у межах якої умови конкуренції, тарифи , транспортні та інші видатк и однаков і для   всіх конкурентів .  Така територі я має бути відокремленою від сусідніх з огляду на значну різниц ю в умовах конкуренції . Таки м ринко м може бути визнан о як Співтовариство у цілому, так й окремі держави-член и ЄС , групи держав-члені в ЄС й навіть окремі регіони тієї самої держави. Так, наприклад, за браком спеціальних чинникі в у справі HiltP відповідним географічним ринком було визнано все Європейське

1 Див.: Комюнік е Європейсько ї Комісії  шодо визначенн я відповідного рин - ку (O.J. 1997 С372).

2 Див.: Справа 107/76, Hoffman-La Roche v. Cemafarm (1977) EC R 957, (1977) 2

CML R 334.

3  Див.: Справа T-30/89 , Hilti AG v.  Commission (1990) ECR 11-163, (1990) 4

CML R 602.

205

Співтовариство.  Водночас, у справі Napier Brown-British Sugar1

Європейськ а  Комісія, вирішуючи питанн я  про наявність до - мінуючого становищ а англійської компані ї на ринк у  вироб - ництва  та продажу цукру, визнала для неї відповідним геогра- фічни м ринко м всю Велику Британію, оскільки імпорт цукру в цю державу був дуже обмежени м та фактичн о був лиш е до - даткови м д о британського ,  а  н е  альтернативни м джерело м надходження .

Вплив на ринку (англ. market power) —  це можливість суб'єкта підприємницької діяльності діяти на ринку незалежно, не беручи до уваги потрібною  мірою конкурентів, покупців та продавців. Найбільш суттєвим чиннико м упливу на ринку є частка суб'єкта підприємницько ї діяльності на ринку товарів. Очевидно, якш о суб'єкт підприємницько ї діяльності володіє на певній терито- рії 60%  ринк у певни х товарів , то йог о найвірогідніш е буде визнан о домінуючим.  Якщ о ж частка суб'єкта підприємницько ї діяльності становить менш ніж 50% ринку , потрібно вивчити його структуру, оскільки за великої кількості конкурентів, коли рино к значн о поділений, суб'єк т підприємницько ї діяльності, яки й має 40% (або навіть 30%), також може мати домінуюче становище.  Беруться до уваги також і частки найближчих конку- рентів, бо якщ о на ринк у змагаються десятк и дрібних фірм із приблизн о рівними частками, то, найвірогідніше, жодна з них не буде домінуючою.

Крім ринкової частки підприємств на Спільному ринку Спів- товариства, ЄС П бере до уваги доступні дл я суб'єкта підпри- ємницько ї діяльності економічні та науково-технічні ресурси. Великі компанії, шо працюют ь на різноманітних товарних рин - ках, можуть використовувати свій економічни й та технологіч- ний потенціал для субсидіювання окремих галузей, тим самим ставлячи у більш вигідне становищ е свої структурні підрозділи навіть щод о рівних за часткам и конкурентів .  ЄС П  у свої й практиці враховує також різноманітні бар'єри , що ускладнюють доступ на Спільни й рино к Співтовариства нових конкурентів.

ЄС П надає особливої уваги різноманітним юридични м чин - никам ,  щ о  зумовлюют ь здатніст ь суб'єкт а  підприємницько ї діяльності впливати на відповідний рино к у межах ЄС. Наприк - лад, у справі Hugin- ЄС П визнав компані ю домінуючою через наявність в неї права інтелектуальної власності  на окремі вузли банкоматів.

' Див.: Справа Napier Brown/British Sugar — Napier Brown amp; Co. Ltd. v. British

Sugar pic, (88/518/EEC ) OJ 1988, 284/41, (1990) 4 CML R 196.

2  Див.: Справа 22/78, Hugin Kassaregister AB and Hugin   Cash Registers Ltd. v. Commission (1979) EC R 1869, (1979) 3 CML R 345.

206

Незважаючи на неабияки й вплив домінуючих підприємств на ринок , саме їх існуванн я не суперечить цілям Спільног о ринку  Співтовариства ,  лиш е  зловживання  домінуючим  стано- вищем, що може вплинути на торгівлю між державами-членам и ЄС, заборонен о конкурентни м законодавством Співтовариства. Стаття 82 Договор у про Співтовариств о наводит ь приклад и зловживанн я  домінуючи м  становищем ,  як е  може  полягати : а) у прямому чи опосередкованом у нав'язуванн і несправедли- вих цін купівлі або продажу та інши х несправедливи х умов торгівлі; б) у обмеженні виробництва , ринкі в і технічної до - помоги на шкоду  споживачеві; в) у застосуванні неоднакових умов до рівноцінних операцій за іншим и торговельними партне- рами, ставлячи їх таки м чино м у невигідні умови конкуренції; г) у вимогах, щоб укладанн я контрактів залежало від прийнятт я іншою стороно ю додаткових зобов'язань , як і своїм характером або відповідно до комерційної пракгити не пов'язані з предметом таких контрактів.

Цей перелік не є вичерпним , вказані види порушень є зло- вживання м   у  вигляді  антиконкурентної поведінки.

Згідно з ЄС П під дію заборон и ст. 82 Договору про Спів- товариство підпадає і ряд інших порушень, що не перелічені в цій статті'. Зважаючи на те, що такі зловживанн я не стільки шкодять окреми м  підприємствам, скільки негативно відбива- ються   на структурі ринку ,  ця категорія порушен ь отримал а назву   зловживання   проти   структури  ринку.   Таким и   діям и можуть  бути:   1)   "хижацька" цінова  політика2,  кол и  багато - профільн а фірм а субсидує одну зі  своїх сфе р діяльност і та тимчасов о встановлює ціни на продукцію, нижчі від її собі- вартості;  2)  дискримінаційна політика,  кол и ті  самі товар и  в

різних частинах ринк у або окреми м суб'єктам підприємницько ї діяльності надаються  за економічн о необгрунтованими різним и цінами;  3) необгрунтована відмова постачання продукції окремим суб'єктам  підприємницько ї діяльності.

Можлив і й інші порушення , але всі вон и мають на меті впливати на конкурентів або партнерів, таки м чином примушу- ючи їх до здійсненн я певних дій (що може, наприклад, виявля - тися в посиленні залежності дистриб'ютор а від фірми-поста - чальника) , або на споживачі в — дл я отриманн я додаткови х прибутків. Тому усунення подібних зловживань призводить до

1  Див.: Справ а 6/72, Continental Сап (1973) EC R 215.

: Див.: Справа С-62/86 . AKZO (1991) ECR 1-3359.

207

захисту дрібних та середніх фірм та до стимулювання чесної, "здорової" конкуренції, а відтак сприя є економічном у прогресу.

Таки м чином , у конкурентном у праві Співтовариства досить детально опрацьовано концепцію домінуючого становища. Однак слід ще раз підкреслити, що як таке воно не є забороненим , оскільки очевидно, що всі фірми прагнуть збільшити свої  при- бутки, а це досягається шляхом розширенн я ринку, зменшенн я видатків або шляхом переманюванн я покупців та продавців у конкуренті в (тобто з а рахуно к підвищенн я ринково ї частки) . У зв'язку з цим будь-яке стримування зростання частки компанії на ринк у або будь-яке подібне обмеженн я може позбавити під- приємств о одного з головних стимулів і тим самим негативно відбитися на добросовісні й конкуренці ї в рамках Спільног о ринк у  Співтовариства.