Методика внутрішньогосподарського контролю та оцінка її ефективності

Система попереднього, поточного і подальшого контролю (крім ревізії фінансово- господарської діяльності, яка здійснюється державною контрольно-ревізійною службою) створює окрему його галузь, тобто внутрішньогосподарський або внутрішній контроль.

При організації в практичній діяльності суб’єктів господарювання внутрішньогосподарського контролю, з метою забезпечення його належної дієвості, слід проводити його в декілька етапів (рис.3.1.)

Джерелами внутрішньогосподарського контролю можуть бути:

• калькуляційні розрахунки;

• вибірково окремі вимоги та лімітно-забірні картки для контролю операцій по відпуску сировини та матеріалів у виробництво;

• відомості обліку витрат;

• змінні звіти;

• журнали, що стосуються обліку витрат;

• головна книга;

• баланс;

звіт про фінансові результати

Рис.3.1. Етапи внутрішньогосподарського контролю витрат

Здійснюючи внутрішньогосподарський контроль витрат на виробництво необхідно переконатися в правильності організації бухгалтерського обліку по нарахуванню витрат на виробництво.

Для цього необхідно перевірити:

1. Методику обліку витрат на виробництво на підприємстві і відповідність її обліковій політиці;

2. Принципову особливість включення витрат в собівартість тільки того періоду, до якого вони відносяться, незалежно від часу їх виникнення;

3. Прямі і непрямі витрати, що відносяться на собівартість продукції;

4. Витрати, по яких неможливо точно встановити, до якого калькуляційного періоду вони відносяться. Ці витрати повинні включатися в собівартість продукції в кошторисно-нормалізованому вигляді.

При проведенні контролю спочатку встановлюється чи змінювався метод обліку витрат на підприємстві протягом періоду, за який здійснюється внутрішньогосподарський контроль.

При внутрішньогосподарському контролі витрат на хлібопекарних підприємствах доцільно застосовувати методику групування і списання витрат на виробництво.

Важливим об’єктом внутрішньогосподарського контролю витрат є також калькулювання собівартості продукції.

При перевірці правильності калькулювання собівартості продукції, необхідно визначити сукупність витрат на виробництво продукції, а також відхилення за статтями калькуляції та елементами витрат, відображеними в нормативній і фактичній калькуляції собівартості продукції.

Особливу увагу контролер зобов’язаний приділити тим, питанням, які пов’язані з виявленням у виробництві зіпсованої сировини і матеріалів. Контроль таких явищ здійснюють досліджуючи відповідні акти. Варто також приділити увагу тому факту чи складаються на відходи, що утворюються у виробництві , видаткові накладні і чи здаються відходи виробництва до комори або на склад, а потім відгодівельним підприємствам.

Під час проведення перевірки звітів контролер повинен встановити рівень дотримання бригадою встановлених норм витрачання матеріалів і палива та вихід готової продукції, виявити результати роботи бригади за зміну: економію чи перевитрати матеріалів. Для цього, в першу чергу, необхідно звірити правильність визначення відсотка (процента) наприклад, вологості борошна, витраченого за зміну.

Наступним кроком при проведенні внутрішньогосподарського контролю витрат повинна стати перевірка правильності проставлення кореспондуючих рахунків на кожному прикладеному до звіту документі та порівняти її з тою, що відображена у другому розділі звіту "Рух матеріалів, палива і тари у виробництві у грошовому виразі", а потім із записами в журналі №К-8 (по загальному для всіх бригадирів аналітичному рахунку "Сировина і матеріали у виробництві").

Серед прийомів і методів, які використовуються при здійсненні

внутрішньогосподарського контролю з цією метою, використовують контрольний запуск сировини і матеріалів. “Контрольний запуск сировини і матеріалів у виробництво (експеримент) проводять з метою визначення достовірності діючих норм і нормативів витрат сировини та матеріалів на виробництво продукції або обсягів робіт.

Контролер повинен враховувати при цьому і той факт, що діюча нормативна база, зокрема вітчизняні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку передбачають певну самостійність підприємств при вирішенні питань здійснення оцінки сировини та матеріалів, що відпускаються у виробництво. У даному випадку доцільно попередньо ознайомитись з наказом про облікову політику підприємства.

При здійсненні внутрішньогосподарського контролю суттєве значення має також перевірка якості сировини й матеріалів, що приймаються для виробництва продукції.

Контролеру доцільно також зробити висновок про доцільність використання того чи іншого методу розподілу. Для цього слід прорахувати похибки і визначити їх вплив на загальний результат (величину собівартості, фінансові результати тощо).

Контролер може дати власні рекомендації щодо застосування того чи іншого методу розподілу, провівши обрахунки згідно рекомендованих методик за усіма методами і зробивши аналіз результатів розподілу витрат допоміжних виробництв.

Застосування автоматизованої системи внутрішньогосподарського контролю витрат, в даному випадку, значно полегшить працю та забезпечить оперативність виконання розрахунків і подання рекомендацій.