МОДЕРНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОГОФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ В КОНТЕКСТІ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНИМИ ФІНАНСАМИ

Належно організований фінансовий контроль держави є ключовим елементом на шляху до підвищення ефективності управління державними фінансами у кожній країні. Тому проблеми, які доводиться вирішувати під час здійснення контролю, носять системний характер.

У зв’язку із запровадженням у цьому році внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту в Україні питання модернізації системи державного фінансового контролю є особливо актуальним.

1. Досягнення цієї мети, на мою думку, і у першу чергу пов’язане з необхідністю зміни діючої системи координації діяльності Державної фінансової інспекції України через Міністра фінансів України. Ефективність державного контролю залежить не лише від повноважень, які надаються йому керівництвом країни, а й від місця, яке займає контрольний орган у системі інституцій влади і від усвідомлення правлячих кіл необхідності належного ступеня незалежності фінансового контролю у виконавчій владі, що здійснюється задля інтересів суспільства.

Тому максимальна ефективність та об’єктивність урядового фінансового контролю може бути забезпечена лише через його незалежність від об’єкту контролю (міністерств, інших центральних органів виконавчої влади).

З урахуванням цього запровадження схеми функціонування Держфінінспекції України як „урядового контролера” з прямим

підпорядкуванням Кабінету Міністрів України забезпечить організаційну та функціональну незалежність державного фінансового контролю та підвищить оперативність інформування Уряду про загрозу втрати державних ресурсів чи неефективне управління ними для своєчасного реагування.

2. Крім цього, необхідно переглянути існуючі форми здійснення державного фінансового контролю та залишити єдину форму - інспектування.

У такому випадку діяльність об’єкта контролю буде перевірятися комплексно в ході єдиного контрольного заходу - ревізії. При цьому питання ефективності використання державних ресурсів та дотримання законодавства у сфері державних закупівель буде досліджуватися як одне з питань програми ревізії.

Крім того, це забезпечить усунення дублювання під час перевірки тотожних питань діяльності об’єкта контролю в ході державного фінансового аудиту та інспектування.

Разом з цим, для забезпечення повного дослідження діяльності об’єкта контролю вважаємо необхідним удосконалити мету та завдання інспектування

як форми державного фінансового контролю. Зокрема, на сьогодні існує потреба у здійсненні оцінки діяльності органів державного та комунального секторів, бюджетних установ, державних підприємств на предмет стану та повноти виконання ними своїх функцій та завдань, доцільності їх створення, реорганізації чи ліквідації, досягнення мети діяльності таких установ та організацій. Інспектування у формі ревізій за цими напрямками дозволить зосередитися на питаннях, що мають ознаки проблем або недосягнення запланованих цілей.

Еволюційна трансформація форм контролю дозволить державі отримувати об’єктивну оцінку якості механізмів управління державними коштами, рівня досягнення цілей, поставлених перед державними підприємствами, установами та організаціями, стану організації діяльності розпорядників бюджетних коштів та визначення реального ефекту від їх діяльності. Така оцінка дозволить державі оперативно впливати на відповідні установи і організації, у функціонуванні яких виявлено проблеми, для підвищення ефективності їх діяльності.

3. В межах виконання окреслених завдань постає також необхідність запровадження інституту державних контролерів на особливо важливих для держави підприємствах з метою забезпечення поточного контролю за діяльністю таких підприємств та запобігання вчиненню ними порушень. Функцію державних контролерів пропонується надати посадовим особам органів Держфінінспекції України.

4. Необхідним є надання органам Держфінінспекції компетенції щодо проведення фінансових розслідувань, як комплексу заходів з дослідження окремих фактів порушень законодавства з метою визначення обставин і причин таких порушень та встановлення винних у їх допущенні осіб, без прив’язки до конкретного об’єкту контролю.

На сьогодні органи Держфінінспекції України здійснюють контроль діяльності конкретних підконтрольних об’єктів. Під час проведення фінансового розслідування перевірка не буде обмежена діяльністю одного підприємства, установи чи організації. Аналіз буде здійснюватися комплексно стосовно всіх обставин за конкретним фактом порушення, тобто у разі необхідності буде досліджуватися діяльність декількох об’єктів контролю, що мають відношення до одного порушення законодавства. Це створить можливість здійснення системних контрольно-аналітичних оцінок усіх обставин, що зумовили таке порушення, відповідних дій порушників, проведених фінансово-господарських операцій та спричинених порушенням наслідків.

Надання такого права забезпечить максимальну ефективність контролю та оперативність у розслідуванні виявлених порушень, притягнення порушників до встановленої законом відповідальності та стягнення заподіяної державі шкоди у найкоротші строки.

5. На шляху до підвищення ефективності державного фінансового контролю постає питання про удосконалення і діючого на даний час порядку здійснення контролю органами Держфінінспекції України.

Так, рядом нормативно-правових актів встановлено суттєві обмеження під час здійснення державного фінансового контролю. Нонсенс, що держава не може контролювати використання власних коштів та майна.

До перешкод у проведенні державного фінансового контролю можна віднести, зокрема, заборону здійснення інспектування на підконтрольних установах, щодо яких за відповідний період їх фінансово-господарської діяльності проведено державний фінансовий аудит, необхідність попереднього повідомлення про проведення планової ревізії, часові обмеження у проведенні ревізій та їх періодичності, потреба в отриманні рішення суду на проведення позапланової ревізії.

Ці обмеження призводять до затягування фактичного початку проведення контрольних заходів, обмежують право держави на здійснення контролю в необхідних обсягах за використанням державних ресурсів. Зазначене не сприяє створенню умов для комплексного та ґрунтовного дослідження фінансово- господарської діяльності підприємств з великими об’ємами обігу коштів, монополістів з розгалуженої системою підрозділів, філій, дочірніх підприємств тощо.

Як наслідок, органи Держфінінспекції України часто позбавлені можливості в найкоротші строки здійснювати контрольні заходи для документального підтвердження фактів зловживань, відомості про які отримані у встановленому порядку, зокрема, містяться в дорученнях Уряду та правоохоронних органів. Крім того, наявність вказаних обмежень призводить до неможливості документування в акті ревізії вчинених об’єктом контролю порушень з подальшим притягненням винних у їх вчинені осіб до встановленої законодавством відповідальності.

Висновки. Модернізація державного фінансового контролю за визначеними напрямками створить необхідні підстави на рівні державного управління рішуче і ефективно протистояти будь яким проявам шахрайства з державним майном та фінансами, втратам фінансових ресурсів, неефективного їх використання та ухилення від відповідальності перед суспільством.

Барилюк І.В.,

к.е.н., доцент,

Львівський національний університет імені Івана Франка,

Пайтра Н.Г.,

к.е.н., доцент,

Львівський національний університет імені Івана Франка