54.Найбільш розповсюджені методи когнітивно-поведінкової терапії.

Контролююча експозиція – мета – забезпечити втрату навичок тривоги. 2-і основні техніки даного методу: сенсиматична десенсибілізація (Розробив Вольпе, включає три етапи: складання ієрархії страхів, навчання методів м’язевої релаксації, обговорення страхів в поєднанні з м’язовою релаксацією) та експозиція invivo (реальне програвання ситуацій).

Аверсивна терапія – являє собою модифікацію небажаної поведінки за допомогою методу покарань. Покарання може включати в себе як вилучення нагороди, так і застосування аверсивних(відраза від чогось) стимулів. Основна ідея у тому, щоб зменшити «зваблюючи цінність» стимулів.ю що викликають небажану поведінку.

Парадоксальна інтенція – розроблено Франклом. Пацієнту попередньо пояснюється смисил лікування, а потім пропонується робити, те що він, наприклад, боїться. Робиться це з почуттям гумору, ніби висміюючи себе.

Методи позитивного та негативного підкріплення (формування відповіді (вироблення бажаної поведінки шляхом використання, зазвичай, позитивного підкріплення; жетонна система; поведінковий контракт)

Техніка моделювання поведінки – шляхом наслідування її наслідування від інших людей (спочатку від батьків).

Також використовуються такі техніки (методи) як: домашні завдання, дискутування, бібліотерапія, прослуховування аудізаписів, мязева релаксація, метод розігравання ролей, ведення щоденника…