Токсична енцефалопатія

Токсична енцефалопатія (нейротоксикоз) — це важка форма ен- цефалічної реакції внаслідок інфекційного і токсичного ушкодження ЦНС. Частіше виникає при грипі, рідше — при парагрипі, аденовірус­ній інфекції.

Клінічні прояви: гіпертермія, порушення свідомості, судоми, недо­статність кровообігу, дихальна, серцево-судинна та наднирникова не­достатність. Симптоми виникають гостро, в перші години захворю­вання.

Перша фаза (збудження ЦНС} характеризується розвитком важких порушень з боку центральної і вегетативної нервової системи: немоти­воване збудження, тремор, здригування, безсоння, гіпертермія, тахікар­дія, тахіпное, судоми. Температура тіла до 40-4ГС, спостерігається блі­дість шкірних покривів, кінцівки холодні, олігурія. Перша фаза нейро­токсикозу триває 6-48 год.

II фаза (пригнічення ЦНС) обумовлена набряком головного мозку: з’являются виражені менінгеальні симптоми, втрата свідомості, глибо­ка «сплячка», безперервні судоми. Пізніше набряк переходить на стов­бурову частину мозку, що характеризується появою косоокості, розши­ренням зіниць, симптомами серцево-судинної недостатності (слабкий пульс, глухі тони серця, ембріокардія). Температура тіла знижується до субфебрильних цифр. Виникає загальний ціаноз. Тривалість цієї фази від 12 до 48-72 год.

III фаза (кома) — супроводжується розвитком брадикардії, глухими тонами серця, аритмією та зупинкою дихання та серцевої діяльності.

Лікування; введення противірусних препаратів, корекція метаболіч­них порушень. IT до 50 мл/кг, з метою дезінтоксикації в режимі дегід­ратації, що забезпечує контроль внутрішньочерепної гіпертензії ш_ля. хом довенного або в/м’язового введення сечогінних препаратів: лазик- су 1% розчин в дозі 0,5-1 мг/кг або манітолу — 10-30% розчину в дозу 1 г/кг. При серцево-судинних порушеннях необхідно ввести: 0,05% роз­чин строфантину довенно в дозі 0,05-0,1 мл/рік життя, але не більше 0,5-0,7 мл, або 0,06% розчин корглікону. При виникненні симптомів по­рушення гемодинаміки необхідно відновити об’єм циркулюючої кро­ві шляхом довенного введення 10% розчину глюкози, ГКС (преднізо­лон 2-5 мг/кг або гідрокортизон 5-15 мг/кг). При розвитку ДВЗ-синдро- му — гепарин 100-200 ОД/кг. За наявності гіпертермічного та судомно­го синдрому надають невідкладну допомогу за допомогою протисудо- мних та жарознижувальних препаратів.