Стенозуючий ларинготрахеїт

Унаслідок запального процесу формується набряк підзв’язкового простору, який є найвужчим місцем гортані у дітей молодше трьох ро- ків.Це зумовлено анатомо-фізіологічними особливостями, а саме: гор­тань має форму лійки, її хрящі м’які, еластичні; надгортанник вузький і витягнутий, а голосові складки короткі, у підслизовому шарі багато сполучної тканини, лімфатичних і кровоносних судин, слизових залоз.

Компонентами стенозу гортані і трахеї насамперед є: набряк; ін­фільтрація слизової оболонки та спазм м’язів, а також гіперсекреція і скупчення слизово-гнійних виділень. Швидке збільшення набряку в указаних місцях зумовлене аеродинамічними особливостями, що вини­кають при збільшенні інспіраторних зусиль і збільшенні току повітря через просвіт гортані. Порушення дихання (інспіраторна задишка) зу­мовлене опором під час вдиху (верхній обструктивно-констриктивний тип гострої дихальної недостатності).

Клініка

/ ступінь стенозу характеризується наявністю сиплого голосу, «гав­каючого» кашлю, незначним подовженням вдиху. Інспіраторна задиш­ка непостійна, виникає при фізичному навантаженні і під час плачу, ц, аноз відсутній, може з’являтися при фізичному навантаженні та під _Час ■ плачу. Показники КАС крові в межах норми.

II ступінь стенозу характеризується збудженням дитини, яка постій- І но намагається знайти положення, при якому зменшиться опір під час 1 вдиху. До ознак, характерних для І ступеня стенозу, приєднується по- ' стійна інспіраторна задишка. Під час вдиху задіяна допоміжна мускула­тура, відмічається втягування слабких місць грудної клітки (над- та під­ключичних ділянок, міжреберних проміжків, грудини). Постійно наяв­ний симптом «гойдалки», який виявляється при кожному вдиху. У леге­нях вислуховується жорстке дихання (інтерстиціальний набряк легень). Дихання шумне, чутне на відстані.

III ступінь стенозу. Спостерігається пригнічення свідомості (ди­тина реагує лише на сильні подразнюючі фактори — тактильні, звуко­ві, світлові). З’являється апное та зменшується, але не зникає симптом «гойдалки». Найбільше він виражений під час перших вдихів після ап­ное. Перед апное симптом «гойдалки» максимально зменшується і на­віть може з’явитися «ладьєвидний живіт». Під час УЗД можна визначи­ти зміщення органів черевної порожнини в бік плевральної порожнини. Аускультативно виявляються хрипи крепітуючого характеру, що свід­чить про альвеолярний набряк легень. Зберігаються гіпертензія, тахі­кардія, з’являються екстрасистоли. Ціаноз зберігається навіть при інга­ляції кисню. У крові реєструється декомпенсований змішаний ацидоз.

IV ступінь стенозу. З’являється хибне враження, що хвороба відсту­пає, але свідомість у дитини відсутня, ціаноз змінюється на блідість. Можуть виникати судоми, мимовільна дефекація. Артеріальний тиск не визначається, з’являється брадикардія.

Лікування

Обов’язкова госпіталізація!

Завдання терапії стенозуючого ларинготрахеїту:

• зменшення набряку підзв’язочного простору;

• нормалізація оксигенації організму;

• дренування харкотіння;

• вплив на вірусний і бактеріальний агенти.

При стенозі І ступеня дитині забезпечують психологічний і фізич­ний комфорт. Підвищене положення верхньої частини тіла, забезпечен­ня доступу свіжого повітря, бажано зволоженого. Тепле лужне дозова­не питво. Інгаляції з протинабряковою сумішшю, парові інгаляції. Від­волікаюча терапія, що сприяє перерозподілу кровотоку: зігрівання між- лопаткової ділянки, литкових м’язів, п’ят. Доцільно призначити аскору- антигістамінні засоби та антипіретичну терапію за показами. -”_ПрИ стенозі гортані II ступеня — інгаляція зволоженого і зігріто- кисню. Седація дитини з метою зменшення інспіраторних зусиль ^Г°=луксєн 0,5% — 0,3 мг/кг в/м). Глюкокортикоїди — дексаметазон 0 6 мг/кг. Антигістамінні препарати у вікових дозах. Сечогінні препара­ти Санація трахеї і годування дитини перед черговим уведенням седа­тивних препаратів.

При III ступені стенозу до наведеної терапії додається обов’язкове забезпечення штучної вентиляції дихальних шляхів (інтубація трахеї, трахеотомія у разі неможливості увести в трахею інтубаційну трубку).

При IV ступені стенозу проводять серцево-легеневу реанімацію, лі­кування набряку-набрякання головного мозку.