Функції конфліктів

Конфлікт виконує ряд функцій у тому середовищі, де він відбува­ється. Функції конфлікту не тільки деструктивні, але й конструктивні.

Конструктивні функції

Інформаційно-пізнавальна.

Інша загальна функція конфлікту — інтеграційна. Здавалося б, має місце парадокс: замість того, щоб руйнувати, конфлікт сприяє інтегра­ції, об’єднанню людей, а отже, встановленню рівноваги, стабільності в суспільстві. Проте в реальній динаміці людських взаємин конфлікт та інтеграція нерозривно взаємозв’язані й постійно міняються місцями. Домінування одного поступається місцем домінуванню іншого. Виник­нення, розвиток, вирішення конфлікту об’єднує групи, співтовариства, сприяє гармонізації суспільних відносин, стимулює соціалізацію груп та індивідів, а тим самим сприяє формуванню необхідної рівноваги в суспільному організмі.

Стимулювання адаптації соціальної системи або її окремих елемен­тів (груп) до змінного середовища. Суспільству, соціальним групам, ін­дивідам, партіям й іншим об’єднанням, ідеологіям, культурним систе­мам доводиться постійно стикатися з новими умовами. Звідси необхідність адаптації, пристосування до нової ситуації шляхом перет­ворення форм і методів діяльності й взаємин, перегляду цінностей, кри­тики застарілих зразків поведінки і мислення.

Дисфункції конфлікту

Конструктивні функції конфлікту невіддільні від руйнівних наслід­ків, від дисфункцій. Будь-яка позитивна функція конфлікту має свою від’ємну за знаком пару. Обидві вониможуть виявитись в певній ситуа­ції, на певній стадії конфлікту, в результаті цілеспрямованих дій суб’єктів-супротивників. Об’єктивні наслідки конфлікту (конструктив­ні або деструктивні) залежать від багатьох змінних і, значною мірою, від засобів боротьби. Насильницькі засоби ведуть до руйнування взає­мин, а не до їх інтеграції. Насильницький конфлікт може перерости в хронічну форму, стати нерозв’язуваним (антагоністичним), навіть якщо раніше він таким не був. Послідовна серія насильницьких конфліктів руйнує людські спільноти, дезорганізовує, перешкоджає їх духовній і практичній консолідації. Отже, позитивні функції конфлікту є досить відносними й легко переходять у свою протилежність.

Позитивні (конструктивні) функції конфліктів не реалізуються, як­що: відсутні спільні зусиллясупротивників; пригнічується одна із сто­рін; проблеми заганяються вглиб суспільного організму. У результаті можуть утворитися наступні дисфункціональні наслідки:

• Незадоволеність, поганий психічний стан, прагнення особистості вийти з соціальної групи (перейти до іншого навчального закладу); зниження продуктивності співпраці;

• Погіршення співпраці у майбутньому;

• Посилення інтеграції членів певної групи та непродуктивної кон­куренції останньої з іншими групами;

• Уявлення про іншу сторону як про «ворога», про свої цілі як про позитивні, а про цілі іншої сторони як про негативні;

• Згортання взаємодії й спілкування між конфліктуючими;

• Збільшення ворожості між конфліктуючими у міру зростання обмеження взаємодії та спілкування;

• Зсув цілей, тобто надання більшого значення «перемозі» в конф­лікті, ніж вирішенню реальної проблеми.

Головне завдання управління конфліктами полягає у створенні умов для посилення конструктивних функцій конфлікту й для мінімізації не­гативних.