76. Цілі, принципи і джерела міжнародного права в період воєн і озброєних конфліктів.

Відповідно до основних принципів міжнародного права та положень Статуту ООН держави повинні вирішувати міжнародні спори мирними засобами. Але сучасне міжнародне право припускає можливість правомірного застосування збройних сил (самозахист від агресії, застосування збройних сил ООН, реалізація права на самовизначення).

Діяльність держав під час війни регулюється принципами та нормами, що відносяться до міжнародного права, яке застосовується в період збройних конфліктів і визначає припустимість засобів і методів ведення збройних конфліктів, забезпечує захист їхніх жертв, встановлює взаємовідносини між державами, що воюють, і такими, що не воюють, тощо. Наявність джерел, що породжують війни, обуславліваєт необхідність існування в міжнародному праві специфічних правових норм, покликаних регулювати відносини між державами у разі озброєних конфліктів і сприяти гуманізації ведення озброєної боротьби. Міжнародна доктрина і практика виробили основні принципи сучасного права збройних конфліктів (міжнародного гуманітарного права): гуманізація збройних конфліктів; обмеження воюючих у виборі методів і засобів ведення війни; міжнародно-правовий захист жертв війни; охорона цивільних об'єктів і культурних цінностей; захист інтересів нейтральних держав; сполучення воєнної необхідності і підтримка суспільного порядку з повагою до людини; заборона заподіювати противнику шкоди, нерозмірної із метою війни - знищення або ослаблення його воєнної мощі та ін. Після закінчення Другої світової війни і з урахуванням її трагічного досвіду були прийняті ряд конвенцій, спрямованих на заборону особливо небезпечних міжнародних злочинів. Міжнародне право в період озброєних конфліктів – це самостійна галузь міжнародного права – сукупність конвенційних і звичних норм, регулюючих відносини між тими, що беруть участь в озброєному конфлікті і суб'єктами міжнародного права, що торкнуться їм, з приводу застосування засобів і методів ведення озброєної боротьби, захисту поранених, хворих, військовополонених і цивільного населення, що встановлює відповідальність держав і окремих осіб за порушення цих норм. Специфічним предметом регулювання права, що стосується озброєних конфліктів, є як відносини між державами в період озброєної боротьби (засоби, способи ведення війни і т.д.), так і відносини у зв'язку з такою боротьбою (режим поранених, військовополонених, висновок угод про перемир'я, підписання мирних договорів і т.д.).

Суб'єктами права озброєних конфліктів є суверенні держави, що борються за свою незалежність нації і деякі міжурядові міжнародні організації (типу ООН). Згідно положенням Женевських конвенцій 1949 року міжнародними озброєними конфліктами признаються такі конфлікти, коли один суб'єкт міжнародного права застосовує озброєну силу проти іншого суб'єкта. Таким чином, сторонами в озброєному конфлікті можуть бути держави, нації і народності, що борються за свою незалежність, міжнародні організації, що здійснюють колективні озброєні заходи по підтримці миру і міжнародного правопорядку. крім незаконних воєн, в сучасних умовах можуть мати місце і справедливі війни, не заборонені міжнародним правом в рамках міжнародних озброєних конфліктів, а також законне застосування озброєної сили. До них відносяться: оборонні війни у порядку здійснення державою або групою держав права на індивідуальну або колективну самооборону від агресії; національно-визвольні війни колоніальних або залежних народів, що піднялися із зброєю в руках на боротьбу за своє національне звільнення і утворення власної незалежної держави; операції військ ООН, створених за рішенням Ради Безпеки ООН; застосування озброєної сили при виконанні договірних зобов'язань.

<< | >>

↑

Источник: SenatM.com. Шпаргалка по международному праву (на украинском языке). 2011

Еще по теме 76. Цілі, принципи і джерела міжнародного права в період воєн і озброєних конфліктів.:

- Европейское право - Зарубежное право - Инвестиционное право Казахстана - История государства и права Германии - История государства и права зарубежных стран - История государства и права Р. Беларусь - История государства и права США - Криминалистика - Криминалистическая методика - Криминалистическая тактика - Криминалистическая техника - Криминальная сексология - Криминология - Международное право - Профессиональные навыки юриста - Римское право - Сравнительное правоведение - Теория и история государства и права - Юридическая психология - Юридическая техника - Юридическая этика -

- Антропология - Астрономия - Безопасность жизнедеятельности - Библиотечное дело - Биология - Военное дело - География - Зоология - История - Культурология - Литература - Математика - Медицина - Педагогика - Политология - Право России - Право України - Психология - Религоведение - СМИ и журналистика - Социология - Технические науки - Транспорт - Физика - Философия - Финансы - Экология - Экономика - Этнография и демография - Юриспруденция - Языкознание -