ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ МЕХАНІЗМУ СЕРЕДНЬОСТРОКОВОГО БЮДЖЕТНОГО ПЛАНУВАННЯ І ПРОГНОЗУВАННЯ В УКРАЇНІ

Згідно із статтею 21 Бюджетного кодексу України із 2012 року Україна переходить до середньострокового бюджетного планування і прогнозування (СБПП). Передбачається складання прогнозу бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди.

Однак європейський досвід дає змогу зробити висновок, що СБПП є ефективним інструментом балансування державних фінансів тільки у тому випадку, якщо система має наступні ознаки [2]:

• Наявність тісного взаємозв’язку між бюджетним процесом та СБПП.

• Встановлення чітких лімітів та обмежень видатків, а також компенсаторних механізмів, що захищають дотримання цих лімітів.

• Якісне середньострокове планування, наявність точних

макроекономічних прогнозів.

• Запровадження так званих «фіскальних правил», які чітко фіксують умови розпорядження коштами у середньостроковій перспективі як на загальнодержавному, так і на місцевому рівнях.

• Наявність ефективного механізму коригування прогнозів та аналізу відхилень плану від факту.

• Висока юридична сила середньострокового плану. Законодавча фіксація встановлених середньостроковим планом норм та обмежень.

В Україні процес середньострокового планування перебуває у фазі запровадження, а отже чіткого механізму інтеграції СБПП до бюджетної системи не напрацьовано. У даному контексті особливо важливим є процес імплементації системи СБПП, тому що саме перші роки функціонування системи є найскладнішими.

Для національної бюджетної системи найгострішим є питання точності макроекономічних прогнозів.

1. Відсутність ефективної методології прогнозування макропоказників, видатків та доходів бюджету.

2. Вплив політичного фактора на середньострокові прогнози

Розглядаючи ці виклики, необхідно відзначити, що навіть однорічні

прогнози (тобто планові показники державного бюджету) майже завжди недовиконуються у частині доходів (в середньому недовиконання складає 10% - 15%). Аналізуючи якість середньострокових прогнозів, можна зробити висновок про систематичне завищення показників доходів. Дана проблема існує із самого початку функціонування бюджетної системи України, однак щороку ситуація не змінюється, планові показники постійно виявляються занадто оптимістичними. Крім того, прогнози є відірваними один від іншого, не становлять цілісну систему прогнозування із систематичним здійсненням корекції. Відповідно, вся система прогнозування має низьку достовірність та точність.

Такий оптимізм у прогнозах призводить до наступних наслідків:

• Закладання у бюджет надмірного рівню витрат.

• Систематичне недофінансування, яке призводить до нездатності раціонально спланувати цільові програми.

• Нестабільність фінансування державних програм, відсутність можливості створення державних програм, розрахованих на втілення впродовж декількох бюджетних періодів.

• Формування недовіри до бюджетного планування як такого.

Причиною низької точності прогнозів можна вважати відсутність

спеціалізованого закладу, що здійснює прогнозування. Немає надійної методології складання прогнозів. Крім того, українська економіка демонструє дуже високу волатильність та схильність до частої зміни трендів, а отже потрібна система прогнозування, яка буде здатна передбачувати такі зміни тренду.

Крім того, необхідно звернути увагу на той факт, що прогнози складені урядом завжди є інструментом політичного впливу. Загальносвітова практика показує, що урядові прогнози завжди є занадто оптимістичними, тому що діюча влада намагається запевнити електорат, що за поточного курсу ситуація в країні стрімко покращуватиметься.

Отже, СБПП в Україні в тому вигляді, в якому воно функціонує, не виступає ефективним інструментом балансування державних фінансів. Більше того, надмірний оптимізм прогнозів не дає змоги сформулювати чіткі бюджетні обмеження та запровадити більш жорстку фіскальну дисципліну. Для вирішення цих питань можна використати наявний зарубіжний досвід. Особливо гостро питання політичного впливу на точність СПББ поставало у Німеччині, де вибори до парламенту хронологічно співпадають із черговою корекцією середньострокового плану [4]. Відповідно, політична сила, що

209

перебуває при владі, використовувала СБПП як інструмент політичної реклами. Рішенням даної проблеми стало запровадження незалежної інституції, що складає середньострокові прогнози.

Відповідно, для підвищення ефективності СБПП в Україні треба застосувати наступний алгоритм:

1. Створити незалежну науково-аналітичнуустанову, спеціалізація якої -складання середньострокових економічних прогнозів.

2. Законодавчо затвердити правовий статус даної установи, зобов’язати відповідні органи державної влади надавати даній установі всі необхідні дані. За умови секретності інформації, надати даній установі відповідний статус.

3. Здійснювати СБПП у «тестовому» режимі декілька років. У цей період утворена аналітична установа має складати прогнози та покращувати їх точність, але юридичної сили дані прогнози мати не повинні.

4. Коли буде напрацьовано ефективну методику прогнозування та аналізу відхилень із подальшою корекцією прогнозів, необхідно надати СБПП офіційний статус. Середньостроковий (та довгостроковий) план має мати юридичну силу, порівнювану із силою Закону України про державний бюджет на плановий рік.

5.

Застосувавши такий алгоритм, можна збудувати ефективну та надійну систему СБПП в Україні.

Список використаних джерел

1. Бюджетний кодекс України № 2456-VI від 08.07.2010 [Електронний

ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/

main.cgi?nreg=2456-17

2. Офіційний сайт Єврокомісії [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ec.europa.eu/economy_finance/db_indicators/fiscal_governance/document s/3-a4_analysis_pfr_(t+2)_part_iii_en.pdf

3. Офіційний сайт ОЕСР [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.oecd.org/document/0,3746,en_2649_201185_46462759_1_1_1_1,0

0. html

4. Офіційний сайт міжнародного валютного фону [Електронний ресурс]. -

Режим доступу: http://www.ief.es/documentos/recursos/publicaciones/

revistas/presu_gasto_publico/51_AstridL%C3%BCbke.pdf

Копчинська К.О.,

аспірант,

Національний університет державної податкової служби України