ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ ЯК НАПРЯМ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ФІНАНСОВОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ

У процесі досягнення економічного зростання в Україні та активізації інвестиційної та інноваційної діяльності суб’єктів господарювання виникає необхідність комплексного підходу до створення цілісного механізму державного регулювання рівня життя у системі його фінансового забезпечення.

У новому методологічному підході принцип комплексності припускатиме узгодженість завдань підвищення рівня життя із загальними макроекономічними напрямами соціально-економічного розвитку країни, оскільки тільки на стадії опрацьовування загальних напрямів державного розвитку можна закласти, з одного боку, дієві заходи щодо підвищення рівня життя (зростання доходів і зменшення їх диференціації, утримання безробіття в соціально-допустимих межах та ін.). З іншого - опрацьовування програм з позиції впливу чинників рівня життя на кількість і якість робочих місць, потреби в додаткових робочих місцях, міжгалузевого перерозподілу заробітної плати та інших макроекономічних пропорцій дозволить попередити виникнення диспропорції грошових доходів різних верств населення. При цьому принцип комплексності припускатиме необхідність об’єднання в єдиний блок соціально-економічних показників рівня життя не тільки на макрорівні (державному), але і на метарівні (рівні регіонів) та на мікрорівні (домогосподарств). Дотримання єдності цілей, завдань і національних пріоритетів на макро-, мета- і на мікрорівні (що особливо важливо в умовах матеріальної диспропорції та значної соціально-економічної диференціації як населення, так і областей або економічних районів) означатиме підвищення рівня життя населення як у країні, так і в регіонах.

Соціальна політика держави може бути науково обґрунтованою тільки при використанні достовірної інформаційної бази.

Метою динамічних досліджень системи фінансового забезпечення рівня життя є виявлення і моделювання основних закономірностей зміни грошових доходів населення, побудова прогнозів, що у кінцевому підсумку є необхідною умовою вироблення управлінських рішень у соціально-економічній сфері. Міждержавні стратифікаційні дослідження направлені на визначення ступеня диференціації рівня життя між різними верствами з подальшою розробкою заходів щодо її подолання.

Відповідно до змін, що відбуваються в державі та направлені на розвиток системи індикативного управління фінансовою системою, нами запропоновано дослідження складових системи фінансового забезпечення рівня життя населення щодо встановлених державою соціальних нормативів, які визначаються на конкретний часовий період і дозволяють встановити основні напрями реалізації державних соціальних програм.

Розглядаючи людину одночасно як істоту біологічну та як істоту соціальну, виходячи з певних методологічних підходів і вимог, вважаємо за потрібне виділити такі напрями розгляду стану рівня життя населення: оцінка величини та структури доходів, рівень забезпеченості матеріальними та нематеріальними благами, ефективність діяльності соціальної інфраструктури, повнота фінансового забезпечення потреб шляхом перерозподілу бюджетних ресурсів тощо.

У сучасних умовах прагнення держави забезпечити досягнення мінімальних стандартів рівня життя через систему соціальної підтримки свідомо приречене на крах, якщо не здійснити інституційні, фінансові й економічні перетворення.

У цілому фінансове забезпечення рівня життя населення як соціальна технологія має дві форми: як структурний елемент будь-якої системи, технологічно оформлений програмний продукт і як управлінська діяльність, пов’язана з реалізацією цього проекту. Поява соціальних технологій пов’язана з потребою оптимізувати систему соціального управління, що швидко розширюється, а також з необхідністю тиражувати соціальні інновації.

Основною функцією соціальної технології у процесі фінансового забезпечення рівня життя населення необхідно виділити появу наукоємних соціальних інновацій - поєднання науки і практики, симбіоз даних гуманітарних і технічних знань, а також формування новітнього мислення XXI століття - фінансово-технологічного. Технологізація можлива за наявності таких умов: існування певної міри складності фінансових відносин; відомі елементи структури системи, особливості її будови і закономірності функціонування; суб’єкт управління здатний формалізувати реальні процеси і представити їх у вигляді показників, операцій, процедур, створити інноваційне середовище для відтворення та забезпечити необхідний рівень життя населення.

Отже, соціальна технологія у системі фінансового забезпечення рівня життя населення - певний спосіб досягнення суспільних цілей. Природа цього способу полягає у фінансуванні процесів підтримки рівня життя. Напрями фінансування розробляються заздалегідь, свідомо і планомірно, причому розробка проводиться на основі використання наукових методів та основ бюджетної політики.

Таким чином, для ефективного фінансового забезпечення рівня життя населення необхідно здійснити соціальну консолідацію суспільства за рахунок відповідальності держави:

1) щодо бізнесу - для забезпечення гарантій прав власності, сприятливого підприємницького клімату, підтримки внутрішнього виробника на зовнішніх ринках, суворого дотримання нормативно-законодавчої бази;

2) у процесі реалізації соціальних функцій - за соціальну відповідальність суб’єктів господарювання, соціальний захист найменш захищених верств суспільства;

3) перед суспільством - за підвищення рівня життя населення, забезпечення соціальних гарантій та безпеку.

Тільки як результат тісного взаємозв’язку діяльності фінансової, економічної систем, інституційної, зовнішньої та внутрішньої політики у системі фінансового забезпечення рівня життя населення можливе досягнення процесу поступового підвищення рівня життя усіх членів суспільства.

Гудзинська Л.Ю.,

к.е.н., доцент,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Гудзинська Ю.С.,

аспірант,

Національний університет біоресурсів і природокористування України