1. Поняття та види господарської діяль-ності

Вивчаючи перше питання, необхідно з’ясувати, що господарська діяльність — це діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи на-дання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначе-ність.

Зверніть увагу на основні ознаки господарської дія-льності: по-перше, господарська діяльність полягає у виробництві продукції, виконанні робіт, наданні послуг не для власних потреб виробника, а для задоволення потреб інших осіб; по-друге, виконується на професійних засадах; по-третє, результати такої діяльності мають реалізовуватися за плату, тобто функціонувати як товар; по-четверте, поєднує як приватні інтереси виробника, так і публічні інтереси (держави, суспільства, значних прошарків населення тощо).

Господарська діяльність класифікується за такими критері-ями: 1) комерційна господарська діяльність (підприємництво) — господарська діяльність, що здійснюється для досягнення еконо-мічних і соціальних результатів та з метою одержання прибут-ку; 2) некомерційна господарська діяльність — господарська дія-льність, що здійснюється без мети одержання прибутку; господарче забезпечення діяльності негосподарюючих суб’єктів — діяльність негосподарюючих суб’єктів, спрямована на ство-рення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб’єктів господарювання.

Враховуючи положення нового Господарського кодексу (ГК), можна виокремити такі види гос-подарської діяльності: 1) господарсько-торговельна діяльність; 2) агентська діяльність; 3) перевезення вантажів; 4) капітальне будівництво; 5) інноваційна

діяльність; 6) фінансова дія-льність; 7) комерційна концесія; 8) зовнішньоекономічна діяль-ність.

Крім того, Господарський кодекс встановлює спеці-альні режими господарювання, а саме: 1) спеціальна (вільна) економічна зона; 2) концесія; 3) інші види спеціальних режимів господарської діяльності.

Надалі увагу необхідно зосере-дити, що одним із основних видів господарської діяльності є під-приємництво (комерційна господарська діяльність).

Підприємництво — це самостійна, ініціативна, систематич-на, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибут-ку.

Розглядаючи дане питання передусім треба зазначити, що ознаками підприємницької діяльності є: самостійність; ініці-ативність; систематичність; ризик; одержання прибутку (до-ходу).

Принципами підприємництва виступають: 1) віль-ний вибір підприємцем видів підприємницької діяльності; 2) самостійне формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; 3) вільний найм підприємцем працівників; 4) комерційний розрахунок та власне комерційний ризик; 5) вільне розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; 6) самостійне здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Також треба зауважити, що підприємці мають право без обмежень та самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Надалі увагу необхідно зосередитись на з’ясуванні некомерційної господарської діяльності — це самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання державного або комунального секторів економіки (крім органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб), в яких, відповідно до ст. 12 ГК, забороняється підприємництво, та спрямована на досягнення економічних, соціальних, а також інших результатів без мети одержання прибутку.

До суб’єктів некомерційної господарської діяльності можна віднести: 1) установи, організації, створені органами державної влади України та що утримуються за рахунок ко-штів відповідних бюджетів; 2) установи, організації, створені органами місцевого самоврядування та що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів; 3) кредитні спілки; 4) благодійні фонди і благодійні організації; 5) громадські органі-зації, створені з метою провадження екологічної, оздоровчої, аматорської спортивної, культурної, освітньої та наукової діяльності; 6) творчі спілки; 7) політичні партії; 8) науково-дослідні установи; 9) вищі навчальні заклади III—IV рівнів ак-редитації, внесені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави.