24. Режим ЗЕД для іноземних суб'єктів господарської діяльності та його види

До іноземних суб'єктів господарської діяльності на території України застосовуються такі правові режими: національний; найбільшого сприяння; спеціальний.

Національний режим означає, що іноземні суб'єкти господарської діяльності мають обсяг прав і обов'язків не менший, ніж суб'єкти господарської діяльності України.

Режим найбільшого сприяння означає, що іноземні суб'єкти господарської діяльності мають той обсяг прав, преференцій і пільг відносно мита, податків і зборів, яким користується або буде користуватися іноземний суб'єкт господарської діяльності будь-якої іншої держави. Такий режим надається суб'єктам господарської діяльності інших держав відповідно до міжнародних договорів України і застосовується головним чином до експортно-імпортних операцій.

Спеціальний режим застосовується до територій спеціальних (вільних) економічних зон, а також у випадку встановлення якого-небудь спеціального режиму відповідно до міжнародних договорів за участю України. Такий режим буде застосовуватися також до території митних союзів у випадку, якщо Україна прийме в них участь.

Згідно зі ст.5 Закону про ЗЕД, господарська, у тому числі зовнішньоекономічна, діяльність іноземних суб'єктів господарської діяльності на території України регулюється законами України про порядок здійснення іноземними особами господарської діяльності на території України. У випадку, якщо зазначена діяльність пов'язана з іноземними інвестиціями, вона регулюється відповідними законами України. Режим, наданий іноземним суб'єктам, що здійснюють господарську діяльність на території України, диференціюється у відповідності зі ст. 7 Закону від 19.03.1996 р.

398

399

господарської діяльності, за винятками, передбаченими законодавством України і міжнародними договорами України. Для окремих суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють інвестиційні проекти з залученням іноземних інвестицій, що реалізуються відповідно до державних програм розвитку пріоритетних галузей економіки, соціальної сфери і територій, може встановлюватися пільговий режим інвестиційної та іншої господарської діяльності.

Звичайним є сполучення режимів. Наприклад, у відповідності зі ст.ЗО Угоди про партнерство і співробітництво з Європейським Союзом, Україна зобов'язалася надавати дочірнім компаніям і філіям компаній ЄС, створеним на її території, режим стосовно до їх діяльності не менш сприятливий, ніж той, який надається, відповідно, її власним компаніям або філіям або компаніям або філіям якої-небудь третьої країни, у залежності від того, який з режимів є більш сприятливим.

Майже з усіма країнами-республіками колишнього СРСР укладені двосторонні угоди про вільну торгівлю. Цей спеціальний режим передбачає взаємне звільнення товарів, що походять з договірних країн, від ввізного мита. За договорами України з Росією і Бєларус-сю товари звільняються, крім того, і від податку на додану вартість (при цьому, такий режим не поширюється на товари, перелічені в погоджених сторонами переліках). З ініціативи України п'ять країн (Грузія, Україна, Узбекистан, Азербайджан, Молдова) створили об'єднання ГУУАМ, у рамках якого 20.07.2002 р. підписана (без участі Узбекистану) Угода про створення зони вільної торгівлі.