Поширенне нашої літературно-політичної діяль- ности, 1881. p.
Щоб руському (українському) громадянству видерти з рук чужу книжку лихої вартости, а замісць сього дати лєктуру добірних повістей, переложених на рідну мову, зачала редакція „Діла‘‘ з 1881.
роком видавати в додатку: „Бібліотеку найзнаме- нитших повістей", та цілим рядом сих повістей не мало причинила ся до виобразування читаючої руської публики, як також до виключного уживання руської мови в наших товариських сходинах та в життю родиинім і громадянськім. Отсим виховано у нас перше дійсно читаюче і вишколене громадянство. Найліпші переклади вийшли з пера: Івана Франка, Івана Белея, Михайла Подолинського, Михайла Пав- лика і Александра Борковського.Пізнійше, в p. 1884. почав д-р Евген Олесницький видавати: „Русько-українську бібліотеку", що виходила книжочками на взір німецької бібліотеки Рекляма. Ся бібліотека розходилась найбільше між учениками середних шкіл і студентами університету.
За „Ділом" зачав виходити гумористично-сатиричний часопис „Зеркало", опісля „Нове Зер- к а л o“. Основннком і першим знаменитим редактором сього часопису був K о p н и л о У c т і я н о в и ч (син Николая Устіяновича), звісний поет і артист маляр. Він написав також цінні спомини п. э. „М. Θ. Pa- ■євскій і російскій панславізм" (Львів, 1884). Значно пізнійше по застановленню „Зеркала" виходив якийсь час „Комар“ під редакцією Івана Кунцевича.
Корвиль Устіянович
Перед „Зеркалом" виходив у Відні, від 1864. p. гумористично-сатиричний часопис „Страхопуд" під редакцією Иосифа Ливчака, Сей часопис був дуже добре редаґований, так що поміщувані в нім дотепи і сатири, переходили у нас в краю від хати до хати, та дехто виучував ся на память цілі уступи зі „Страхопуда". Опісля, в роках вісімдесятих, відновлено видавництво „Страхопуда" у Львові, під редакцією Стефана Лабаша і Осипа Мончаловського,. але без успіху...
Отся діяльність нородної партії викликала у pycco- фільськім таборі живійшу пропаґанду. Давне „Слово" під редакцією Венедикта Площанського не вдоволяло вже галицьких Руссофілів острійшого курсу і тому вони висунули Осипа Маркова, помічника при редакції „Слова", щоби покинув сю ґазету і заснував новий орґан „П p о л о м“. Опісля сей орґан задля безпрінціпности свого редактора перемінив ся був на „Новий Пролом", „Червону Русь‘ і т. и., та став завзятим конкурентом „Слова" у виєднуванню нособій від „русских благодітелей" — аж до успіху, значить до повалення „Слова"...
Анаше„Діло“внкликалобуло еволюцію по- л і т и ч н о ї д у м к и в нашім ширшім громадянстві,, що ставало до праці з народом.
9.
Еще по теме Поширенне нашої літературно-політичної діяль- ности, 1881. p.:
- 2.4. Підбір і вивчення літературних джерел і нормативних актівпо темі дослідження
- 1. Поняття та види господарської діяль-ності
- Поняття політичної системи. Підстави типології політичної системи
- Політика, її сутність та зміст. Політика і економіка. Первинний та вторинний розподіл ресурсів. Поняття політичної еліти. Легітимність політичної влади
- Математичне моделювання поширення інфекційної хвороби в населеному пункті
- Становище нашої управн партійної.
- Поширення влади царського уряду на Лівобережну Україну
- Інтернат Воскресенців у Львові, 1881. p.
- Частина 3. Процедура поширення інформації у сфері технічних норм
- 9ό. Столітний день уродин ґенія нашої надії.
- Ощущение времени (весна 1881 года)