§ 1. Поняття і система злочинів у сфері господарської діяльності
Злочини у сфері господарської діяльності -— це передбачені нормами КК суспільно небезпечні, винні діяння, які посягають на суспільні відносини, що складаються у процесі господарської діяльності.
В залежності від безпосередніх об'єктів злочинів, які входять у дану групу, усі злочини у сфері господарської діяльності можна систематизувати наступним чином:
злочини у сфері фінансової, банківської та бюджетної сис тем (ст.ст.
199—201, 204, 207, 208, 210—212, 215,216);злочини у сфері підприємництва, конкуренції, банкрутства і обігу цінних паперів (ст.ст. 203, 203і, 205, 206, 209, 209і, 213, 214, 222—224, 228—232);
злочини у сфері обслуговування споживачів (ст.ст. 217, 225—227);
злочини у сфері приватизації державного та комунального майна (ст.ст. 233—235).
Безпосередніми об'єктами даних злочинів виступають конкретні охоронювані кримінальним законом суспільні відносини, які складаються у певній сфері господарської діяльності. Так, скажімо, основним безпосереднім об'єктом злочину передбаченого ст. 201 "Контрабанда" є охоронювані кримінальним законом суспільні відносини з приводу встановленого державою порядку переміщення товарів та інших предметів через митний кордон України.
За особливістю конструкції об'єктивної сторони складу злочину більшість злочинів у сфері господарської діяльності відносяться до злочинів з формальним складом. Тобто для визнання цих злочинів закінченими не потрібно настання суспільно небезпечних наслідків, достатнім є лише вчинення суспільно небезпечного діяння (у формі дії або бездіяльності), наприклад ст, 200, ч. 1 ст. 207 тощо.
Окремі злочини у сфері господарської діяльності мають матеріальний склад. У даних злочинах в якості суспільно небезпечних наслідків, як обов'язкової ознаки об'єктивної сторони
174
Глава 21.
• складу злочину, переважно виступають: отруєння людей (ч. З ст. 204), інші тяжкі наслідки (ч. З ст. 204, ч. З ст. 206), велика шкода (ч. З ст. 206), значні розміри, великі розміри, особливо великі розміри (ст. 212), велика матеріальна шкода (ст. 219, ст. 220, ст. 221, ч. 2 ст. 222, ч. 2 ст. 224) тощо.
Переважна більшість із вказаних наслідків відносяться до оціночних ознак і жодним чином не визначені на рівні законодавства, що суттєво ускладнює правозастосування. Окремі з них (наприклад, ст. 218) містять формально визначені ознаки, що забезпечує єдині критерії встановлення суті таких ознак.
Суб'єкт переважної більшості злочинів у сфері господарської діяльності є загальним. Проте, при наявності спеціальної вказівки у законі (наприклад, ст. 211) виступає у якості спеціального суб'єкта.
Суб'єктивна сторона злочинів у сфері господарської діяльності характеризується виною у формі умислу. Окремі злочини передбачають мотив (наприклад ст. 219) або мету (наприклад ч. 1 ст. 204) у якості обов'язкових ознак суб'єктивної сторони складу злочину.