1. Поняття і види юридичної відповідальності суб’єктів господарської діяльності

Розглядаючи дане питання насамперед зазначимо, що юридична відповідальність зазвичай розглядається як міра державного примусу, або як таке, що ототожнюється з покаранням за правопорушення.

Проте останнім часом в теорії права поняття «юридична відповідальність» тлумачиться більш широко, а саме, як явище загальносоціальне.

Категорія «відповідальність» — це усвідомлення індивідом, соціальною групою, народом свого обов’язку перед суспільством, людством, розуміння обов’язку, суті і значення власних вчинків, діяльності, узгодження їх з обов’язками і завданнями, які виникають у зв’язку з потребами суспільного розвитку.

Виконання суб’єктами відносин суспільно значущих обов’язків відповідно до зазначених приписів контролюється суспільством за допомогою спеціально створюваних механізмів та інститутів, а також самими суб’єктами стосовно один до одного.

У разі порушення дозволів чи заборон, неналеж-ного виконання суб’єктами господарювання обов’язків, пок-ладених на них суспільством, або набутих ними згідно із зо-бов’язаннями за договором, вони несуть відповідальність не тільки перед конкретним партнером (іншим суб’єктом), а й перед суспільством у цілому.

Зазначимо, що відповідно до теорії права юридична відповідальність — це різновид соці-альної відповідальності.

позитивний ас-пект — передбачає заохочення за виконання корисних для сус-пільства варіантів поведінки на рівні, що перевищують зага-льні вимоги;

негативний аспект — передбачає покарання за правопорушення (юридична характеристика наслідків невиконання обов’язків).

Отже, юридична відповідальність — передбачені законом вид та міра державно-владного (примусового) терпіння особою позбавлення благ особистого, організаційного й майнового характеру за скоєне правопорушення.

Запам’ятайте, загальновизнаним є поділ юридичної відповідальності за галузевою структурою права на цивільно-правову, кримінальну, адміністративну та дисциплінарну (передбачену нормами трудового права).

Аналіз законів України, які встановлюють відповідальність юридичних осіб за правопорушення у сфері валютних, податкових та інших правовідносин, здійснив Конституційний Суд України у 2001 р.

Так, норми Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. «Про систему валютного регулювання і валют-ного контролю» та податкових законів, що встановлюють від-повідальність за порушення їх приписів, спрямовані на забезпе-чення режиму здійснення валютних операцій, фінансової (в тому числі податкової) дисципліни. За змістом цих норм предметом їх регулювання є відносини не цивільно-правового, а публічно-правового характеру, передбачена ними відповідальність та-кож є публічно-правовою.

Предмет і метод регулювання суспільних відносин, суб’єкт, що притягає до відповідальності (як правило, орган виконавчої влади під час здійснення контроль-но-наглядових функцій, а в деяких випадках — суд), відсутність відносин безпосереднього підпорядкування між контролюючим органом і особою, що притягається до відповідальності, дали підстави певний час навіть юрисдикційним органам вважати, що така відповідальність юридичних осіб за своїм характером є адміністративною.

Однак у численних законодавчих актах, які встановлюють відповідальність підприємств, установ та організацій за порушення законодавства у публічних сферах, у тому числі валютного та податкового, не дається прямої вказівки на її вид чи характер правопорушень, а йдеться про «фінансові санкції», «штрафи», «заходи впливу», «заходи впливу та санкції» тощо. Більше того, при встановленні у цих законодавчих актах відповідальності громадян і посадових осіб за правопорушення у зазначених сферах прямо вказується на її адміністративний характер та порядок притягнення до відповідальності саме таких осіб згідно з нормами КУпАП.

Отже, підставами юридичної відповідальності є сукупність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальність можливою та повинною. Відсутність сукупності таких обставин її виключає.