2. По-няття та види господарських відносин

Господарськими відносинами називають суспільні відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання, а також між цими суб’єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

У свою чергу, господарські відносини, врегульовані нормами господарського права, є господарсько-правовими відносинами.

Коло господарських відносин складають як відносини між рівними суб’єктами, що діють на підставі власного вільного волевиявлення, так і відносини, яким властива публічна (владна) ознака.

Види господарських відносин: господарсько-виробничі,

організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини.

Із викладеного можна зробити висновок, що господарські відносини, в основному, складаються: 1) між суб’єктами господарювання (майново-господарські відносини); 2) між суб’єктами господарювання та іншими учасниками господарських відносин (майново-господарські відносини); 3) між суб’єктами господарювання і органами державної влади та місцевого самоврядування, що наділені господарською компетенцією (майново-господарські відносини); 4) між суб’єктом господарювання та власником, який є засновником даного суб’єкта, або органом державної влади, органом місцевого самоврядування, наділеним господарською компетенцією щодо цього суб’єкта (організаційно-господарські відносини); 5) між суб’єктами господарювання, які разом організовують об’єднання підприємств чи господарське товариство, та органами управління цих об’єднань чи то-вариств (організаційно-господарські відносини; 6) між суб’єк-тами господарювання, у разі якщо один з них є щодо іншого дочірнім підприємством (організаційно-господарські відносини; 7) між суб’єктом господарювання і його структурними підроз-ділами (внутрішньогосподарські відносини); між структурними підрозділами суб’єкта господарювання (внутрішньогос-подарські відносини).

Учасниками відносин у сфері господарювання є суб’єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб’єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Суб’єктами господарювання є: 1) господарські організації — юридичні особи, державні, комунальні та інші підприємства, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці; 3) філії, представництва, інші відокремлені підрозділи господарських організацій (структурні одиниці), утворені ними для здійснення господарської діяльності.

Треба звернути увагу, що суб’єкти господарювання реалізують свою господарську компетенцію на основі права власності, права господарського відання, права оперативного управління та права оперативно-господарського використання майна відповідно до визначення цієї компетенції у Господарському кодексі та інших законах, а саме: Законі України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р. і Законі України «Про природні монополії» від 20.04.2000 р.

Детальніше питання про учасників господарських відносин розкрито в лекціях, поданих у підручнику.