2. Поняття, ознаки, види господарської діяльності та принципи її здійснення
Ключовим поняттям господарського права є поняття господарської діяльності, яке ми знаходимо в різних нормативно-правових актах, зокрема:
• у Законі України від 16 квітня 1991 р.
«Про зовнішньоекономічну діяльність», у ст. 1 якого подане таке визначення: «Господарська діяльність - будь-яка діяльність, у тому числі підприємницька, пов'язана з виробництвом і обміном матеріальних та нематеріальних благ, що виступають у формі товару»;• у Законі України від 28 грудня 1994 р. (діє в редакції Закону України від 22 травня 1997 р.) «Про оподаткування прибутку підприємств», у п. 1.32 ст. 1 дається дещо інше визначення: «Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі якщо безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені і на користь першої особи».
Проте в ч. 1 ст. З Господарського кодексу України, з врахуванням положень зазначених та інших законів, закріплюється уніфіковане поняття господарської діяльності:
«Під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб 'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи падання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність».
У цьому визначенні можна виділити кілька ознак господарської діяльності. Насамперед, саме слово «діяльність» означає систематичні дії членів суспільства, їх об'єднань, спрямовані на досягнення певного результату. Змістом цих дій є виготовлення та реалізація продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, а метою - задоволення суспільних потреб у відповідних благах, які повинні мати цінову визначеність, тобто функціонувати як товар.
Особливістю господарської діяльності є також її суб'єкти - не будь-які особи, а лише ті з них, що відповідно до вимог Господарського кодексу визнаються суб'єктами господарювання. Діяльність таких осіб здійснюється не тільки в їх власних (приватних) інтересах (зазвичай з метою отримання прибутку від реалізації вироблених благ), айв інтересах суспільства (для задоволення певних суспільних потреб у продукції, роботах, послугах). Задоволення суспільних потреб у певних благах вимагає від виробника відповідних знань, навичок, організації, засобів, що зумовлює професійні засади здійснення господарської діяльності. Отже, ознаками господарської діяльності є такі:• сфера здійснення - суспільне виробництво (господарська
сфера);
• зміст - виробництво та реалізація продукції, виконання ро біт, надання послуг відбувається не для власних потреб виробника,
а для задоволення потреб інших осіб - споживачів в широкому розумінні (громадян як кінцевих споживачів, суб'єктів господарювання та різноманітних організацій, що використовують зазначені блага для задоволення своїх господарських чи інших потреб);
передача зазначених благ іншим особам на платній основі, тобто їх функціонування у формі товару;
професійні засади господарської діяльності;
спеціальний суб'єкт, який повинен зазвичай мати статус суб'єкта господарювання;
поєднання приватних інтересів виробника (в одержанні при бутку чи інших вигод/переваг від господарської діяльності) та пуб лічних інтересів (суспільства в особі широкого кола споживачів - в отриманні певних благ; держави - в отриманні прибутків та ін ших обов'язкових платежів від суб'єктів господарювання; терито ріальної громади - (1) в забезпеченні зайнятості членів громади шляхом їх залучення на засадах індивідуального підприємництва чи трудового найму суб'єктами господарювання до господарської діяльності, (2) у задоволенні потреб громади в певних продукції, роботах, послугах, (3) в участі суб'єктів господарювання у вирі шенні завдань територіальної громади в благоустрої, (4) у сплаті місцевих податків та зборів тощо).
Отже, з врахуванням зазначених ознак можна дати таке доктри-нальне визначення господарської діяльності: Господарська діяльність - це така суспільно корисна діяльність суб'єктів господа-рюеання щодо виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг з метою ЇХ реалізації за плату (як товару), що грунтується на поєднанні приватних і публічних інтересів І здійснюється професійно.
Будь-яка господарська діяльність здійснюється на певних заса дах, що враховують, з одного боку, ринкову орієнтацію вітчизня ної економіки і відповідно передбачають значну свободу для суб'єктів такої діяльності (насамперед, підприємців), а з іншого - соціальне спрямування господарської сфери, що зумовлює встанов лення певних обмежень для суб'єктів господарювання з метою врахування публічних інтересів (суспільства, держави, територіаль ної громади/громад, типових приватних інтересів громадян та ор ганізацій) в дотриманні встановленого державою суспільного гос подарського порядку, що передбачає дотримання суб'єктами гос подарювання різноманітних вимог щодо: і
- якості продукції, робіт, послуг, їх безпечності для життя і здоров'я споживачів;
екологічної безпеки виробництва;
добросовісної поведінки у сфері економічної конкуренції;
цивілізованого використання найманої праці (тобто з дотри манням вимог трудового законодавства) та ін.
Це знайшло відбиття в Господарському кодексі, ст. 6 якого закріплює загальні принципи господарювання:
забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання;
свобода підприємницької діяльності у межах, визначених за коном;
вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України;
обмеження державного регулювання економічних процесів у зв'язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості еко номіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і
держави;
захист національного товаровиробника;
заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.