Загальний процентний ризик

Загальний ризик (торговельної книги, тобто в цілому по портфелю) - це ризик негативної зміни ринкових ставок процента за всією торговельною книгою.

Передбачається два різних методичних прийомів вимірювання ризику:

1.

2. Метод дюрації, заснований на вимірюванні чутливості операцій до зміни процентних ставок.

В обох методах використовуються спільні прийоми, однак вони відрізняються за видами вхідної інформації:

- метод строку до погашення оперує з ринковою вартістю позицій;

- метод дюрації - з відносною чутливістю позицій до зміни ставки відсотка.

Відповідно до першого методу порядок обчислення всіх складових загального процентного ризику здійснюється за такими етапами:

1 етап. Визначення довгих та коротких позицій для кожної групи цінних паперів та для кожного часового періоду.

При цьому інструменти з фіксованою ставкою розподіляються відповідно до строку, що залишився до їх погашення, а інструменти з плаваючою ставкою - відповідно до строку, що залишився до наступної дати переоцінки тобто до зміни ставки.

Довгі позиції банку - це наявні активи або зобов’язання такі активи викупити.

Короткі позиції банку - це зобов’язання продати активи.

2 етап. Розподіл довгих і коротких позицій за борговими цінними паперами та інших активах, схильних до процентного ризику, включаючи похідні інструменти, в часову категорію:

а) для стандартних продуктів (купон > 3%) - 13 часових інтервалів;

б) для продуктів з пониженим купоном (купон < 3%) - 15 часових інтервалів.

У кожній категорії налічується три зони, в межах кожної зони - декілька часових періодів. Для кожного часового періоду встановлено свій ваговий коефіцієнт.

Позиції з протилежним знаком, які припадають на один часовий період, не можуть бути згорнуті.

3 етап.

4 етап. Визначення вертикального дисбалансу (відхилення).

Вертикальний дисбаланс визначають лише для тих часових періодів, у

яких одночасно присутні позиції з протилежним знаком. Здійснюється взаємозалік зважених довгих і коротких позицій, що дає єдину (коротку або довгу) позицію для кожного інтервалу. Оскільки кожен інтервал містить різні інструменти з неоднаковими термінами, за меншою з позицій за взаємозаліком проводиться коректування у розмірі 10% з тим, щоб визначити базисний ризик.

Таким чином, вертикальний дисбаланс обчислюють як 10% від перекритої позиції (тобто меншої за модульним значенням).

Для подальшого розрахунку беруть чисту позицію (довга мінус коротка) кожного часового періоду з урахуванням знаку.

5 етап. Визначення внутрізонального горизонтального дисбалансу (відхилення).

Внутрізональний горизонтальний дисбаланс підлягає визначенню лише тоді, коли в межах однієї зони одночасно присутні позиції з протилежними знаками, що належать до різних часових періодів цієї зони. Внутрізональний дисбаланс обчислюють як 30% (для зонні - 40%) від перекритої позиції (тобто меншої за модульним значенням).

Для подальшого розрахунку беруть чисту позицію в кожній зоні з урахуванням знаку.

6 етап. Визначення горизонтального дисбалансу (відхилення) між сусідніми зонами.

Такий дисбаланс визначають лише тоді, коли в двох сусідніх зонах (1 та 2 або 2 та 3) є позиції з протилежним знаком. Дисбаланс обчислюють як 40% від перекритої позиції (тобто меншої за модульним значенням).

7 етап. Визначення горизонтального дисбалансу (відхилення) між віддаленими зонами.

Такий дисбаланс визначають лише тоді, коли у віддалених зонах (1 та 3) є позиції з протилежним знаком. Дисбаланс обчислюють як 100% від перекритої позиції (тобто меншої за модульним значенням).

8 етап. Визначення загального процентного ризику торговельної книги як суми величин, розрахованих на кожному етапі.