СТАТТЯ 5 І ЗАХИСТ ПРАВ СПІВТОВАРИСТВА

Норми ЄС застосовуються у країнах-членах за допомогою різноманітних національних процедур та інституційних заходів. Здійснюючи політику і виконуючи рішення Співтовариства, діючи в інтересах та від імені ЄС, країни-члени виконують зобов'язання, що накладаються на них ст.5 (ЄС): "Країни-члени вживатимуть усіх необхідних заходів загального або приватного характеру для виконання зобов'язань, що випливають з цього договору або дій інститутів Співтовариства.

Такі зобов'язання Співтовариства є обов'язковими для країн ЄС незалежно від їхньої інституційної і конституційної структури1, а також для усіх гілок влади країни: виконавчої, законодавчої та судової. Той факт, що виконавча влада репрезентує країну ЄС в інститутах Співтовариства, не звільняє законодавчу та судову гілки від зобов'язань поважати і виконувати норми права ЄС, навіть якщо за чинною конституцією вони є незалежними та верховними органами2. У справі Von Colson3 Європейський суд чітко зазначив, що ст.5 (ЄС) накладає обов'язки на всі органи влади країн-членів, включаючи суди, які перебувають в їхній юрисдикції.

Справа 77/69, Commission v. Belgium [1970] ECR 237 at 243, справа 8/70, Commission v. Italy [1970] ECR 961 at 966.

Справа 167/73, Commission v. France [1974] ECR 359.

3 Справа 14/83, Von Colson [1984] ECR 1891 at 1909.

56

Постанови Європейського суду з цього питання є логічним наслідком принципу верховенства та рівності права ЄС, тому якщо виконання зобов'язань ЄС залежало б від інституційної структури кожної з країн-членів, це б суперечило їхньому характеру. Європейський суд неодноразово підкреслював, що перешкоди, створені такими структурами, не повинні гальмувати ефективного застосування права ЄС1.

Більше того, Європейський суд наголосив, що принцип солідарності Співтовариства, визначений у ст.5 (ЄС), накладає на національні суди обов'язок забезпечити юридичний захист прав, яких громадяни набувають відповідно до положень ЄС прямої дії4. Це знайшло підтвердження у рішенні справи Rewe5: "При застосуванні принципу співробітництва відповідно до ст.5 договору саме національним судам доручається забезпечувати юридичний захист громадян згідно положення прямої дії права ЄС".

У справі Comet6 Європейський суд повторив свою позицію7: "...При запровадженні принципу співробітництва відпо-

1              Справа 48/71, Commission v. Italy [1972] ECR 527 at 532; справа 39/72,

Commission v. Italy [1973] ECR 101 at 115; справа 30/72, Commission v.Italy

[1973] 161 at 172.

2              Справа 30/72, ECR 161.

3              Справа 30/72, ECR 161 at 172.

4              Напр., справа 265/78, H.Ferweda B.V. [1980] ECR 617 at 629.

5              Справа 33/76, Rewe [1976] ECR 1989; 2997.

6              Справа 45/76, Comet [1976] ECR 2043.

7              Справа 45/76, Comet [1976] ECR 2043 at 2053.

57

відно до ст.5 договору національним судам доручається забезпечити юридичний захист, який надається фізичним особам згідно положень прямої дії права ЄС".

Крім зобов'язань згідно ст.5 (ЄС) Європейський суд намагався зберегти ефективність правопорядку Співтовариства шляхом розвитку доктрини прямої дії та через дієвість захисту права, що походить з права ЄС.